Page 226 - Володимир Пахомов
P. 226

Уважно слухайте інших. Намагайтеся вести розмову в довірливому то-
            ні.
           Пам’ятайте: неввічливо багато говорити про себе, перебивати співроз-
            мовника.
           Говоріть про те, що може бути цікавим адресатові мовлення.
           Враховуйте його вік, характер, інтереси. Розмови та теми спільних ін-
            тересів і занять дуже зближують людей.
           Учіться ставити себе на місце іншої людини.
           Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення
            до  людей:  “даруйте”,  “перепрошую”,  “дякую”,  “будь-ласка”  і  ін.  Не
            розмовляйте без потреби голосно, не вживайте грубих слів.
           Учіться  відчувати  настрій  співрозмовника,  його  ставлення  до  Ваших
            слів. Намагайтесь не виявляти свого поганого настрою.

                            16.10  Спілкування в колективі

                                                                       63
             У  колективі  повинен  бути  створений  потрібний  тон   спілкування
        (мікроклімат, атмосфера).
             Це значить, що в колективі звикають розмовляти спокійно, коректно,
        ввічливо, панує атмосфера доброзичливості та взаємоповаги. Похвалити
        когось за хорошу роботу перед усім колективом – ніколи не завадить, а от
        публічно ґанити треба дуже обмежено і обдумано, краще вказати підлег-
        лому на його помилки наодинці або в колі найближчих колег. Догана пе-
        ред  усім  колективом  виноситься  лише  в  особливо  важливих  випадках  і
        має бути мотивованою ґрунтовно і переконливо.
                                           64
             Травмує працівників манера  керівника багатозначним тоном викли-
        кати їх на розмову до себе, зокрема, фраза по телефону “Зайдіть до мене”.
        Запрошуючи до себе, необхідно хоча б кількома словами попередити про
        тему майбутньої розмови.
             Манера спілкування між членами колективу повинна будуватися на
                               65
        принципах лаконізму . Відомий польський спеціаліст у галузі організації
                                       66
        управління  С.  Ковалевський   писав:  “Попередньою  умовою  доручення
        завдання і взагалі будь-яких контактів керівників і підлеглих є точна мо-
        ва”.  Тобто  кожне  завдання,    справа  тим  краще  зрозумілі,  чим  стисліше
        вони викладені. Лаконічність повинна бути пов’язана з конкретністю, яка
        є своєрідною концентрацією інформації.
             Усе це слід врахувати як у спілкуванні в колективі, так і в розмові з
        відвідувачами.
             Керівник повинен вміти приймати відвідувачів тактовно:  обмінюва-
        тися вітаннями, уважно вислуховувати відвідувачів, висловлювати певну

        63   Тон (від лат. tonus – звук, грец. tovos – натяг, напруження)
        64   Манера (від франц. maniere, букв. – вправність рук) – прийом, звичка, спосіб по-
          ведінки.
        65   Лаконізм (грец. lakonismos) – гранично стисле вираження думки.
        66
            Ковалевський С. Руководитель и подчиненный. – М., 1973. – С. 53.
                                              201
   221   222   223   224   225   226   227   228   229   230   231