Page 221 - Володимир Пахомов

Від ділової людини вимагається не так і багато: ввічливий тон, лако-
нізм, відсутність категоричності.
Існують різні сторони ввічливості, вони навіть мають свої імена: ко-
ректність, шанобливість, люб’язність, делікатність.
Найцікавіше для нас поверхня на землі –
це людське обличчя.
Г. Ліхтенберг
У серйозних справах люди показують
себе такими, якими їм належало б бути;
у дрібницях – такими, якими вони є.
Н. Шамфор

16.3 Знайомство

Всяке спілкування починається зі знайомства: воно буває безпосеред-
нім і через посередника. Вважається, що знайомство через посередника
має більш офіційний характер.
Той, хто знайомить двох чи більше людей між собою, повинен не
лише назвати їх імена, по батькові і прізвища, а й посаду, звання та ще
деякі потрібні в цій ситуації відомості. Після того, як знайомство відбуло-
ся, розмову починає той, хто старший за віком або становищем.
Якщо знайомство відбулося в офіційній обстановці, на роботі, – мож-
на відразу переходити до справи. Якщо в товаристві – треба одразу шука-
ти спільні інтереси, щоб підтримати розмову.
Посередник при знайомстві, звичайно, користується реченнями типу:
Я хочу познайомити Вас з…
Дозвольте познайомити Вас з …
Дозвольте відрекомендувати Вам…
Якщо знайомство без посередника, тоді кажуть (залежно від ситуації):
Дозвольте відрекомендуватися …
Дозвольте з Вами познайомитись…
Мені хотілося б з Вами познайомитись…
Я хотів би з Вами познайомитись…
Прошу вибачення. Я …
Часто при знайомстві вказують мету встановлення ділового контакту:
тоді відомості про посаду, звання, фах та інші обов’язкові. Називати себе
найкраще у називному відмінку:
Мене звуть Юрій Петрович, прізвище Юрченко.
Знайомлячись, можна відповісти по-різному, залежно від ситуації,
але найчастіше говорять: Дуже приємно! Я радий з вами познайоми-
тись.
Знайомство закріплюється потиском рук. Тут діють свої правила, во-
ни стосуються взагалі етикету. Головне тут – простягнену руку треба по-
тиснути: неприйняття протягненої руки – образа.
196