Page 16 - Володимир Пахомов

тійність суджень, критичний підхід до прочитаного, зіставляти його
із знаним раніш, із твердженнями інших авторів.
Академік П.Л.Капіца ділився власним досвідом перед студентами-
першокурсниками: “Треба спершу прочитати певний розділ швидко, не
зупиняючись на незрозумілому, прагнути схопити загальний смисл. Коли
ви його схопили, тоді ви уважно вчитуєтесь у всі деталі питання. Не слід
читати так: не зрозумів і зупинився. Це не страшно – не зрозумів зараз,
дійде потім. Читай далі. Коли вдруге будеш читати, для тебе легшими
стануть ті незрозумілі місця, вони звичайно набувають іншого значення і
стануть зрозумілішими. Навіть якщо цілі розділи важкі, незрозумілі, їх
тимчасово можна залишити, відкласти, перейти до іншого розділу, а по-
тім цілком несподівано з іншого питання ви можете здобути висвітлення
попереднього. Якщо окремі питання не зрозумілі в одній книзі, пошукай-
5
те, почитайте в іншій” .
Дехто, зустрівши в тексті незрозуміле слово, прізвище невідомої лю-
дини чи згадку про незнану подію, відразу перериває читання й зверта-
ється до довідників. Вважають, що доцільніше занотувати незрозуміле
слово й продовжити читання, бо з подальшої розповіді значення його час-
то розкривається. Якщо ж цього не сталося, тоді треба звернутися до до-
відникової літератури. Коли на потрібну студентові тему є ряд публіка-
цій, монографій, опрацьовувати їх варто не в хронологічному порядку, а
починаючи з найновішої. У такому випадку буває досить тільки перегля-
ду попередніх видань, щоб знайти у них відповідь на якесь окреме питан-
ня чи взяти потрібні фактичні дані, адже автори новіших праць, як пра-
вило, посилаються на здобуток своїх попередників.
Буває, що студент знаходить у літературі кілька різних точок зору
щодо певного питання. Яка з них правильна? Для цього студентові треба
уважно розглянути докази, які висувають різні автори, зіставити їх тверд-
ження і аргументи з тим, що доводилось читати, з власними спостере-
женнями і стати на якусь точку зору або найкраще мати свою. При
цьому виробляється критичний підхід до матеріалу, що вивчається, роз-
вивається аналітичність, формуються власні погляди, переконаність у
правильності чи хибності певних положень, уміння відстоювати свою то-
чку зору. При читанні необхідно постійно перевіряти себе, чи не припус-
тилися ви якогось хибного розуміння певних положень або якоїсь неточ-
ності. Це може трапитися тоді, коли робиться висновок, не дочитавши
книгу, статтю чи розділ до кінця. Іноді доводиться по кілька разів перечи-
тувати всю книгу чи окремі нелегкі для розуміння її частини.
Перечитування раніше читаних творів через значні проміжки часу
буває дуже корисним. Читач може знайти в них багато того, на що ра-
ніше не звернув уваги. Можливо, автор кодує свою працю на різні ві-
кові рівні сприймання.
Майже з усіх предметів, які вивчають студенти, є підручники або ме-
тодичні посібники. Викладач, як правило, характеризує їх, вказує, який з

5 Капица П.Л. Как стать физиком // Комсомольская правда. – 1987. – 9 июня.
15