Page 14 - Володимир Пахомов
P. 14

орієнтують читача в структурі, проблематиці та тематиці книги. Іноді до-
        цільно починати читати книгу не з самого початку, а з розділу, який до-
        поможе краще засвоїти інші, складніші розділи.
             Крім змісту, окремі книжки мають ще спеціальні покажчики (алфа-
        вітні,  іменні,  географічних  назв,  періодичних  видань,  ілюстрацій,
        псевдонімів тощо).
             У підручниках, у дослідженнях з різних галузей науки в кінці ча-
         сто подаються списки літератури з відповідних питань. Ці списки бу-
          вають повні, але частіше це перелік основних або рекомендованих
         для вивчення праць, які  дають змогу поглиблювати знання. Їх часто
         використовують при підготовці рефератів, курсових і дипломних ро-
         біт. У семінаріях і методичних посібниках наводяться списки літера-
         тури до кожної з рекомендованих для дослідження тем. Підбираючи
         літературу до якоїсь теми, необхідно дізнатись, чи є методичні посіб-
                      ники, які допоможуть полегшити її вивчення.
             Студентові  треба  навчитися  вільно  використовувати  матеріали,  що
        становлять  апарат  книг.  Далі  переглянути  текст  книги,  ознайомитися  з
        композицією,  манерою  викладу,  способом  оформлення,  ілюстраціями.
        Перегляд тексту дає можливість дійти висновку, як працювати з книгою,
        чи читати книгу в цілому чи окремі розділи, чи зовсім не читати.
             Використовують такі способи читання:
             Суцільне читання – це читання і тільки рідкісне записування цитати
        чи якоїсь думки.
             Перегляд книги – читання для загального ознайомлення, коли книга
        не цікава, а лише деякі місця хороші.
             Перегортання книги – в цьому випадку читається зміст, передмова і
        нашвидку перегортається вся книга, зупиняючись лише на схемах, малю-
        нках. Це для знання, що є така книга.
             Рецептивне читання – науково-самоосвітнє читання для збагачення
        та поповнення знань. Хороші праці можна перечитувати по декілька ра-
        зів.
             Інформаційне читання – потрібне для дослідження і для загального
        розвитку, для розширення знань у даній галузі. Тут принцип: “Знати дещо
        про все і все про дещо”.
             Велику роль у поповненні знань відіграє періодична преса – газети й
        журнали. Читання періодики теж розпочинається із попереднього перег-
        ляду назв тих статей, які в них вміщені. Особливу увагу слід звертати на
        ті матеріали та інформацію, які пов’язані з вашим фахом чи просто цікав-
        лять вас постійно.


                        1.7. Читання й вивчення прочитаного

             Після  попереднього  ознайомлення  приступають  до  суцільного  чи-
        тання всієї книги чи потрібного розділу, статті і т.д. Це читання вимагає



                                              13
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19