Page 13 - Володимир Пахомов
P. 13

До початку роботи з книгою крім титульної сторінки треба ознайоми-
        тися з її апаратом. Апарат книги (від лат. apparatus – пристосування) – це
        науково-довідкові  матеріали,  що  їх  автор,  упорядник  чи  редактор  дода-
        ють, щоб проінформувати читачів про зміст і структуру книги, щоб пояс-
        нити незрозумілі чи важкі для усвідомлення місця, схарактеризувати по-
        дії й осіб, щоб вказати використану літературу і т. ін. Складовими апа-
        рату книги є: анотація, передмова чи вступна стаття, примітки й комен-
        тарі, словник важко зрозумілих слів, післямова, біографічна довідка про
        автора, покажчики, список літератури, резюме, зміст.
              Доповнення до інформації з титульної сторінки містить анотація
         (від лат. аnnoto – позначаю), що друкується як правило на звороті ти-
         тульної сторінки. Анотація – це стисла характеристика змісту книги з
         вказівкою, на яких читачів в першу чергу розрахована книга, іноді зі
                            стислими відомостями про автора.
             Передмова – це стаття упорядника, редактора чи автора, де характе-
        ризуються історичні чи інші обставини або факти особистого життя авто-
        ра, що спонукали до написання книги. У передмовах визначаються прин-
        ципи підбору творів і т.д.
             Подібну до передмови роль відіграє в книжці вступна стаття. Вона
        відзначається більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом про-
        блем, які ставляться в книзі. Її завдання – підготувати читача до глибоко-
        го розуміння та засвоєння матеріалу.
             Іноді  замість  передмови  в  кінці  книги  вміщується  післямова,  яку
        пишуть сам автор, чи упорядник, перекладач, чи редактор. За змістом во-
        на близька до передмови. Завдання післямови – дати відповіді на ті запи-
        тання, які можуть  виникнути у процесі читання, дати правильне тлума-
        чення спірних, неточних положень.
             У  наукових  збірниках  у  кінці  кожної  праці  іноді  подається  резюме
        (від фр. resume – стислий висновок) – перелік її основних положень.
             У кінці книги нерідко вміщують коментарі (від лат. commentarium –
        записки,  тлумачення)  –  додаткові  відомості  про  згадувані  у  книзі  події,
        історичних діячів тощо. У коментарях, звичайно, вказується джерело да-
        ної публікації, йдеться про зміни, внесені в текст і т.д.
             У детальному коментарі даються фактичні довідки про час і місце
        описуваних  автором  подій,  розшифровуються  наявні  в  книзі  алегорії  та
        натяки, даються пояснення про згадуваних людей, організації тощо.
             Лінгвістичний  коментар  –  це  переважно  переклад  вжитих  інозем-
        них слів, тлумачення застарілих чи малозрозумілих слів тощо.
             Подібну  до  коментарів  роль  відіграють  авторські  чи  редакторські
        примітки,  що  подаються  в  кінці  твору  або  внизу  сторінок  як  виноски.
        Вони роз’яснюють додатково певні положення книжки.
             Книжки мають також такі елементи, які орієнтують читачів у змісті
        книги, сприяють швидкому знаходженню потрібних відомостей. Цю роль
        виконують зміст книжки та різні покажчики. Книги діляться на глави,
        розділи, підрозділи, що часто мають свої назви. Наведені в змісті, вони

                                              12
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18