Page 12 - Володимир Пахомов
P. 12

тура (енциклопедії, словники, зокрема словники іншомовних слів). Вар-
        то, щоб на столі була підставка для книжок. Тоді і вгорі, і всередині, і
        внизу сторінки відстань до очей майже однакова – приблизно 35 см. Ко-
        ли підставки нема, підвищення роблять з книг. При цьому менше стом-
        люються очі, не потрібно опускати і піднімати голову, рухати очима. Кім-
        ната повинна бути добре освітлена, джерело світла має знаходитися
        попереду,  але  трохи  ліворуч  (тоді  не  буде  тіней).  Ввечері  джерелом
        світла має бути настільна лампа на 40-60 Вт з абажуром.
             За 1,5-2 години до сну читання бажано припинити, походити по
        свіжому повітрі, відпочити. Не можна читати у ліжку, бо наступного
        дня відчуватиме втому й сонливість. Таке читання псує зір.
             Іноді обставини заставляють працювати вночі. Однак треба зна-
         ти, що плідніша робота вдень, а тому найважчий матеріал слід вивча-
                                          ти вдень.
             Тривале  сидіння  напівзігнутим  за  столом  над  книжкою  втомлює
        м’язи шиї і спини. Щоб дати їм відпочити, треба на деякий час встати і
        читати стоячи, або попрацювавши годину-півтори, треба зробити пе-
        рерву, походити, виконати кілька фізичних вправ, глибоко подихати сві-
        жим  повітрям,  дати  відпочити  очам.  Доречно  згадати,  що  в  минулому
        столітті чимало письменників писали свої твори, стоячи біля високої кон-
        торки з пюпітром.
             Вміле  чергування  напруженої  праці  й  відпочинку  посилює  про-
        дуктивність праці. Своєрідною формою відпочинку може стати зміна
        занять. Через три-чотири години напруженої праці з книжкою потріб-
        на година перерви.
             Шкідливо читати під час їди. Псується зір від читання під час руху
        транспорту. Мало продуктивне читання при ввімкнутому радіоприй-
        мачі, магнітофоні, телевізорі.

                              1.6. Ознайомлення з книгою

             Повторюємо, єдиних рецептів роботи над книгою немає, однак пев-
        ний досвід у цьому виробився. Пропонуємо один із варіантів знайомства з
        книгою.
             Починається  знайомство  з  обкладинки  і  титульної  сторінки  (від
        лат. titulus – напис).
            Студент згадує прізвище автора, вивчає назву книги, вникає в її суть,
        цікавиться тиражем (як правило, чим менший тираж, тим цінніша книга),
        видавництвом, роком видання, навіть ціною (книги з оригінальними дум-
        ками теж, як правило, дешеві).
             Досвідченому читачеві чимало може сказати прізвище автора книги.
             Автори звичайно дбають, щоб назва книги (заголовки і підзаголовки)
        були першим ключем до глибшого осмислення її змісту. Відомий драма-
        тург І.Кочерга писав, що назва є синтез, душа твору.
               Коли книга має ряд видань, варто брати останнє, найновіше.

                                              11
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17