Page 126 - Володимир Пахомов

Висока мовна культура досягається не одразу. Починати треба з най-
простішого.
Так, в урочистому мовленні вживаються слова труд, трудитися,
трудящий, трудівник; у звичайному, поточному діловому папері треба
вживати праця, працівник, працювати. На місці “трудитися” – працювати,
виконувати, здійснювати, робити та інші нейтральні слова. Це ж можна
сказати про слова споруджувати (треба будувати), зводити (будувати),
проживати (мешкати, жити, бути прописаним, займати житлоплощу).
В окремих видах ділових паперів вживається й урочиста, й рідковжи-
вана, й застаріла лексика. Майже не вживається за межами ділового сти-
лю такі застарілі і рідковживані слова та словосполучення, як вищезазна-
чений, вищезгаданий, нижчепідписаний, нижчевідзначений, пред’явлений,
покладати відповідальність на, поставити за обов’язок, спричинятися до
та ін.
Застаріла й рідковживана лексика використовується в офіційних до-
кументах зі стилістичною метою, надаючи відтінок монументальності,
високої урочистості: чинити, учиняти, сторони, діяння, благотворний,
воєдино, глава та ін.

9.3 Власномовні та запозичені слова в документі

Відомо, що діловий стиль української мови сформувався пізно, тому
в основному він спирався на давні зразки й на те, що було створене в
цьому плані в інших народів. Тому у нас так багато запозичень у діловому
стилі: давніх – із грецької та латинської мов, нових – із європейських та з
російської мов.
Іншомовні слова в діловому тексті повинні вживатись лише в разі по-
треби, коли їх не можна замінити українськими словами з таким самим
значенням. У документації рекомендується вживати лише ті іншомовні
слова і терміни, які або дістали міжнародне визнання, або не мають екві-
валента в нашій мові. До міжнародних належать фінансові терміни, бух-
галтерського обліку, поштово-телеграфних зв’язків, діловодства, зовніш-
ньої торгівлі (документ, бланк, віза, гриф, дебет, кредит, маркетинг, бір-
жа, менеджер та ін.). Серед них є такі, які давно використовуються у віт-
чизняному діловодстві, і такі, що почали вживатися порівняно недавно.
Правильне й доречне вживання іншомовних слів вимагає знання ці-
лого ряду правил:
— Вживання іншомовного слова недоцільне, якщо у нього є україн-
ський відповідник з тим самим обсягом значення. Без потреби вживають-
ся такі запозичення, бо є українські відповідники:
апелювати – звертатися,
анархія – безпорядок,
домінувати – переважати, панувати,
екстраординарний – особливий,
конвенція – умова,

110