Page 131 - Володимир Пахомов

9.7 Синонімічний вибір слова і документ

Синоніми – це слова різні за звучанням, але близькі або однакові за
значенням. Явище синоніміки означає наявність у мові близьких, але не
тотожних способів висловлення, покликаних якнайточніше відтворювати
всі відтінки нашої думки.
Незнання синонімічних можливостей мови, невміння вибрати потріб-
не єдине слово – причина багатьох помилок.
Слова: робітник, працівник, співробітник. Усі три слова познача-
ють працюючу людину, але за кожним із них закріплена певна сфера
вживання: робітник – людина, яка працює на промисловому підприємст-
ві; працівник – ширше поняття, ніж робітник (газетний працівник, науко-
вий працівник), співробітник – компонент назви посади (старший науко-
вий співробітник, молодший науковий співробітник).
Суспільний, громадський. Суспільний поєднується зі словами лад,
продукт, формація, наука, свідомість, праця, система, становище, виро-
бництво, буття та ін. Громадський (тобто “не державний”, “не службо-
вий”, “такий, що стосується всього населення або якогось колективу”) по-
єднується із словами обов’язок, осуд, порядок, діяч, організація, робота,
справа, завдання, харчування та ін.
Скринька, шухлядка, ящик. Ящик – це «самостійний» предмет для
зберігання та перевезення інших предметів; шухлядка – це частина іншого
предмета, висувний ящик, складова частина шафи, стола, буфета; скринь-
ка – це ящик з отвором (поштова скринька, скринька для скарг, скринька
для голосування та ін.).
Білет, квиток. Тут різниця у мовній традиції. Слово квиток висту-
пає в таких словосполученнях: театральний квиток, залізничний квиток,
партійний квиток, професійний квиток та ін. Слово білет вживається
значно рідше: кредитний білет, банківський білет, екзаменаційний білет.
Тут традиція велить купувати театральний квиток у білетній касі, пока-
*
зувати його білетерові, але не забувати, що це квиток, а не білет.

Література:

1. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити /
За заг. ред. О. Сербенської. – Львів: Світ, 1994. – 152 с.
2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991. –
256 с.
3. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.: Либідь, 1992.
4. Кордун П.П. Вивчення стилістики в середній школі. – К., 1977.
5. Любивець Л.П. Ділові папери. – К., 1981.
6. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – К.: Либідь,
2000. – 296 с.

*
Див.: Коваль А.П. Ділове спілкування: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1992. – С. 135.
115