Page 124 - Володимир Пахомов

Мовленнєвий етикет не вичерпується списком стандартних словесних
зворотів, покликаних висловлювати ввічливість, він повинен пронизувати
діловий папір увесь, від адреси до підписів, включаючи спосіб викладу
тексту. Іноді кажуть, що етикет ділового паперу починається з паперу.
При написанні ділового листа очікуваний результат слід лише підка-
зувати, а не нав’язувати адресатові.
У таких випадках доречніше просити не позитивного рішення, а про-
сити розгляду висловленого прохання й винесення певного рішення.
Подібне негативне враження справляє надмірна ввіч-
ливість, яка обтяжує мову документа, іноді надає йому
фальшивого звучання.

9.2 Вибір слова

Як уже вказувалося, до слова в діловому документі насамперед став-
ляться дві обов'язкові вимоги:
- воно повинно бути вмотивованим (доцільним),
- відповідати нормам української літературної мови.
Норми української літературної мови, як відомо, подаються у слов-
никах, довідниках, посібниках, підручниках. Коли виникають труднощі
при написанні, наголошуванні, перекладі, ми звертаємося до відповідних
джерел: слово шукаємо у словнику, правило – у підручнику. Ними треба
вміти користуватися. Але у кожному конкретному випадку не можна дати
рецепти, а треба самому шукати відповіді, гортаючи словники, підручни-
ки, пригадуючи прочитане й почуте.
Переклад з іншої мови. Наприклад, виникла потреба перекласти ро-
сійське слово свидетельство. Словник дає такі українські відповідники:
свідоцтво, свідчення, посвідчення, посвідка, доказ. Як розмежувати зна-
чення цих слів, яке відповідає російському свидетельство? Необхідно
подивитися у “Словник української мови” в 11-ти томах, його ще назива-
ють тлумачним. І лише перечитавши відповідні статті цього словника,
можна зробити висновок: довідка (документ) може називатися і свідоцт-
во, і посвідчення, і посвідкою (залежно від її характеру); підтверджений
факт зветься доказом і свідченням (за свідченням очевидців, документа-
льні свідчення та ін.).
Як треба сказати: продовжувати чи тривати? Це слова близькі, але
не тотожні. Слово продовжувати найчастіше вживається тоді, коли дія
виходить за раніше встановлені часові або просторові межі: “Приймання
заяв продовжується у зв’язку з … на 20 днів”, “Строк подання докумен-
тів на конкурс продовжено до 1 січня 1992 року”, “Ми з вами продов-
жимо розмову про поезію Євгена Маланюка” та ін.
Слово тривати вживається тоді, коли йдеться про дію, що повторю-
ється, поновлюється, продовжується без часових і просторових обмежень:
конкурс триває, приймання заяв триває, зустріч триває.

108