Page 130 - Володимир Пахомов

зафіксовані моменти та ін. Як відомо, ці абстрактні іменники в загально-
літературній мові у формі множини не вживаються.
Професіоналізми творяться за рахунок словоскладання, нових префік-
сів і суфіксів. Серед префіксів найпоширенішими є: до- (доукомплекту-
вати, дообстежити, дозакріпити, дооформити, докваліфікація, дооблад-
нання), недо- (недопромисел, недовнесок, недовплив); за- (запроцентува-
ти); над- (надзверхплановий); серед суфіксів: -ість – (пливучість, стри-
бучість, бойовитість), -аж – (типаж, листаж), -ація – (маршрутизація,
докваліфікація) та ін.
Терміни відзначаються своєю емоційною нейтральністю, відсутністю
образності. Професіоналізми, навпаки, зберігають емоційність (ветогляд,
облтранс, райветлікарня, санепідемстанція, молзавод, проектувати з чис-
того місця, липовий баланс, заморозити рахунки, збити в купу рахунок).
Документ, написаний наполовину професіональним жаргоном, заува-
жує А. П. Коваль, нагадує господиню, яка зайшла до гостей у розтопта-
ному домашньому взутті й не дуже свіжому халаті, з неприбраним волос-
*
сям і мокрими руками.

9.6 Суржик у документі

Суржик – це суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й
вівса і та ін.; борошно з такої суміші.
Споконвіку слова переходили з однієї мови в іншу, збагачуючи їх.
Запозичення вважається правомірним, коли з’являється нове поняття й
поряд з ним нова, чужомовна назва, а також тоді, коли чужомовне слово
має дещо інше значення, ніж близьке до нього, але не тотожне з ним влас-
номовне слово. Коли ж слово з тим самим значенням є вже в українській
мові, запозичення перестає бути правомірним: це слово – дублет, надлиш-
кове, зайве слово. Так, немає підстав писати, справка бо є довідка, ріши-
ти (є вирішити), умісний (є доречний), появитися (є з’явитися), міропри-
ємство (є захід), слідуючий (є наступний), сводка (є зведення), вопрос (є
питання), ошибка (є помилка) та ін.
Суржик у мові документа з’являється тоді, коли документ пишеться
похапцем, коли його автор не дуже добре знає українську мову.
На жаль, у внутрішній поточній кореспонденції, яка не виходить за
межі підприємства, мішанина слів двох мов зустрічається досить часто
(вважається, що дома можна розмовляти і писати усіма відомими мовами
відразу, і професійним жаргоном, і місцевим діалектом).
У певній мірі позбутися мовленнєвого суржика допоможе книга
**
“Антисуржик”.

* Див.: Коваль А.П. Ділове спілкування: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1992. – С. 132.
** Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За заг. ред.
О. Сербенської: Посібник. – Львів: Світ, 1994. – 152 с.
114