Page 119 - Володимир Пахомов

об’єкти, але зовні не нагадуючи їх, отримала назву знакової наочнос-
47
ті.”
Цю наочність окремі дослідники (Атутов П.Р., Ясиманська І.С.) нази-
вають також умовними графічними моделями, системою умовних
символів і знаків, спеціальною символікою.
На жаль, досі не розроблена наукова класифікація видів наочності, не
досить повно вивчені функції образів, створюваних з допомогою знакової
наочності у процесі розумової діяльності людини.
Ми звикли більше до мовних знаків, засобів тексту у випадках дета-
льної аргументації чогось. Разом з тим, щоб уникнути труднощів при
сприйманні занадто деталізованих відомостей, вдаються до економії мов-
них засобів шляхом “переведення” змісту в іншу знакову систему, тобто
використовують спеціальну знакову символіку.
Що ж таке знакова наочність, яка застосовується поряд з вербальними
(мовними, словесними) знаками для передачі знання (інформації)?
Знакова наочність – це знакова система, яка не має суто символіч-
ного характеру. Вона покликана якомога точніше і однозначно пере-
давати смисл наукового повідомлення, сприяти усуненню можливої
багатозначності мовного висловлювання, вона зрозуміла всім, хто во-
лодіє правилами її читання. Знакова наочність, як і вербальні знаки,
не мають схожості з тими об’єктами, які позначають.
Знакова наочність розглядається як система елементів – букв,
цифр та інших умовних позначень, які відображають найістотніші
сторони, зв’язки і відношення досліджуваних об’єктів, їх структурні
особливості, які часто неможливо з’ясувати при безпосередньому ві-
зуальному сприйнятті (наприклад, сприймання будинку ззовні). Оскільки
знакова наочність передає структурні особливості об’єктів з допомогою
певних графічних методів, системи умовних позначень, то для її спри-
ймання і розуміння необхідні спеціальні знання, досвід, складна розумова
діяльність. До знакової наочності належать такі знакові системи як
графіки, діаграми, таблиці, знаки математичної, фізичної, хімічної та
іншої символіки.
На відміну від чуттєво-наочних зображень (реальні предмети, макети,
фотографії, репродукції тощо), що відтворюють конкретні властивості
предметів і явищ реальної дійсності у всій їх повноті і різноманітності
(форма, величина, колір і т.п.) і умовних зображень (креслення, ескізи та
ін.), що передають менш доступні безпосередньому сприйманню людини
в якості об’єктів: знакова наочність, втрачаючи будь-який безпосеред-
ній зв’язок з об’єктом, не є відображенням його властивостей.
Знакова наочність, яка не має за своєю природою просторового харак-
теру і не відповідає за формою реальним об’єктам, позначає (фіксує) при-
ховані від безпосереднього спостереження їх структурні особливості, мо-
делює різні логічні (у вигляді понять), математичні (якісно-кількісні від-
ношення), просторові й часові зв’язки і залежності предметів і явищ

47
Там же. – С. 37.
103