Page 117 - Володимир Пахомов
P. 117

Складнішою  формою  записів,  ніж  конспекти,  є  реферати.  Реферат
        (від нім. referat, лат. refero – доповідаю) – це короткий виклад наукової
        праці, вчення, змісту книги або доповідь на будь-яку тему, що складаєть-
        ся з огляду літературних та інших джерел. Реферат – це також стислий
        виклад змісту документа (основних ідей, методів дослідження, результа-
                                                                           45
        тів і т.п.) з основними фактичними відомостями та висновками.
             Підготовка  реферату  починається  з  вибору  теми.  Далі  підбирається
        література, яка уважно опрацьовується, складаються конспекти, робляться
        виписки. Здійснюється  обробка  і  систематизація  матеріалу,  аналітичний
        огляд того, як тему висвітлено, які питання і як розкрито, що залишилося
        недослідженим  або  мало  дослідженим,  визначаються  завдання.  Склада-
        ється попередній план реферату і розробляється кожен з його пунктів. У
        процесі  подальшої  роботи  потреба  в  розв’язанні  (дослідженні)  окремих
        питань  може  відпасти,  виникнуть  інші,  доведеться  деякі  пункти  плану
        об’єднати. Обґрунтовуючи висунуті  положення, потрібно чітко сформу-
        лювати тези й навести аргументи їх правильності – факти, висловлювання
        авторитетних вчених і т.д. Крім фактів, узятих із вивченої літератури, важ-
        ливе значення мають місцеві матеріали, архівні документи, листи, перек-
        лади з періодичної преси та художніх творів. Реферат має виявити глибо-
        ке  знання  літератури  на  дану  тему  й  чітко  розкрити  авторську  позицію
        щодо неї, показати вміння осмислювати аналізовані явища, використову-
        ючи  теоретичні  положення,  робити  правильні  практичні  висновки.  При
        обговоренні  реферату,  автор  має  аргументовано  відстоювати  висунуті  в
        нього положення.
             Реферат на будь-яку тему має складатися з таких структурних елеме-
        нтів:  1) стислого огляду й оцінки літератури з даної  теми, 2) тих поло-
        жень, які обстоює автор,  аргументації їх та 3) чітких висновків. У кінці
        реферату подається 4) список літератури, який найчастіше розташовують
        за алфавітом прізвищ авторів або, якщо ці праці колективні, за їх назвою.
        Вказувати підзаголовок книги чи статті, що подається після двокрапки, а
        також назву видавництва необов’язково. Треба лише дотримуватися єди-
        ного принципу.
            Як відомо, рефератом також називають стислий виклад основних по-
        ложень наукових досліджень. Вчені, подаючи до захисту дисертації, до-
        дають до них автореферати – ними написані виклади змісту.
             Написання  рефератів,  виступи  з  ними  на  семінарах,  практичних  за-
        няттях є підготовкою студента до виконання курсових робіт, а потім і ви-
        пускної дипломної роботи, яку він повинен захистити на засіданні Дер-
        жавної комісії.


                              8.3. Оптимізація інформації

        45   Див.: Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної
          інформатики / Г.М.Швецова-Водка (керівник), Г.В.Сілкова, Л.О.Черепуха та ін. /
          Наук. ред. і автор вступ. ст. Г.М.Швецова-Водка. – К.: Кн. Палата України, 1998.
          – С. 38.
                                              101
   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122