Page 116 - Володимир Пахомов

Краще складати план твору, документа, коли вони прочитані цілком.
Тоді є можливість виділити основні їх положення, план вийде стислим і
змістовним.
У школі радили складати план за прочитаними абзацами. Це було ко-
рисно раніше. Студентам слід навчитись розподілити текст на більші час-
тини, які охоплюють цілий ряд абзаців, а потім головні думки їх фіксува-
ти в плані.
Розгорнутий план прочитаного матеріалу допомагає в підготовці ви-
ступу по ньому. Із складання плану розпочинаємо тоді, коли треба сфор-
мулювати тези чи скласти конспект.
Складнішою від плану формою ведення записів змісту опрацьованих
творів є складання тез. Тези (від гр. thesis – положення) – стислий виклад
основних думок чи принципово важливих положень, які розкриті в творі
або які ви маєте захищати в своєму виступі. Складання тез розвиває у
студента мислення, вчить робити узагальнення, стисло формулювати вис-
новки, сприяє глибшому проникненню в зміст прочитаного. Перед скла-
данням тез праці, яку вивчають, радять складати її план. Якщо план – це
перелік питань, розгляду яких присвячена праця, то тези – це вже стислий
виклад основних положень цієї праці.
Корисною формою записів є конспектування. Конспект (від лат.
conspectus – огляд) – короткий самостійний виклад змісту книги, статті,
лекції, документа тощо. Конспект враховує план прочитаного, включає в
себе його тези, але доповнює їх міркуваннями, цитатами, цифрами, таб-
лицями, взятими з конспектованої праці.
Конспект найчастіше буває текстуальним, присвяченим викладу ос-
новних положень певного твору. В ньому відбиваються його структура,
логіка, записи ведуться у тій самій послідовності, у якій розміщено мате-
ріал у книжці.
Іноді складають конспект тематичний, присвячений певній темі чи
проблемі, беручи до уваги кілька джерел. Такий конспект уже наближа-
ється до реферату. Сам процес конспектування робить вдумливішим і ак-
тивнішим читання тексту, допомагає глибше усвідомити зміст праці,
сприяє запам’ятовуванню.
Конспектування – процес активний, напружений, творчий, а не прос-
те, механічне виписування окремих висловів. При правильному конспек-
туванні, крім кращого засвоєння матеріалу, виробляються вміння точного
викладу на папері важливих теоретичних і практичних положень науки.
Однак треба пам’ятати, що докладність викладу матеріалу в конспек-
ті є його недоліком. Від великих зошитів, на переписування в які багатьох
джерел витрачено багато часу, розібратися в яких не може сам власник,
користі мало. Зате надзвичайно корисні зошити зі стислими, чітко заното-
ваними наочними записами, які дозволяють зразу ж пригадати прочитане.
Власне ставлення до конспектованого твору, нові дані занотовуються,
як правило, не в самому конспекті, а на його полях (берегах). Щоб зроби-
ти наочними найважливіші положення, їх пишуть більшими літерами, пі-
дкреслюють кольоровим олівцем, беруть у рамки тощо.
100