Page 112 - Володимир Пахомов

РОЗДІЛ 8

ФОРМИ ЗАПИСУ ПРОЧИТАНОГО

8.1 Вступні зауваження

Велику роль у підготовці спеціаліста відіграє його вміння і навички
працювати з літературою, документами. Студент повинен навчитися:
- складати план прочитаного;
- конспектувати прочитане;
- зіставляти зміст тексту з поясненнями викладача;
- порівнювати й узагальнювати матеріал кількох параграфів;
- розбиратися у формулах;
- робити висновки з опрацьованого матеріалу;
- виділяти в тексті основні структурні елементи знань;
- систематизувати викладені факти, класифікувати поняття;
- працювати з малюнками, таблицями, графіками й здобувати з них
необхідну інформацію;
- користуватися змістом і покажчиками;
- працювати з каталогом, складати бібліографію з питання, яке ціка-
вить в даний момент;
39
- використовувати довідкові матеріали.
Звичайно, що даний перелік не охоплює всіх необхідних студен-
тові робіт з книгою, документом. Різним студентам необхідні й різні
навички, вміння.

8.2 Ведення й використання записів прочитаного

Важливим елементом культури читання є вміння застосовувати
різні форми записів, які є надійною опорою пам’яті. Ведення записів
виховує вдумливість у сприйнятті тексту, поліпшує увагу й спосте-
режливість, сприяє кращому запам’ятовуванню, дає змогу економити
час при повторенні вивченого, підвищує рівень мовної культури. Сам
процес читання стає вдумливим аналізом читаного з бажанням знайти в
ньому головне, зрозуміти й стисло і чітко викласти на папері. Коли людина
веде записи прочитаного, в запам’ятовуванні, крім зорової пам’яті, бере
участь і моторна (рухова).
Найефективнішим шляхом до кращого розуміння й засвоєння
прочитаного є старанне ведення записів. Того, хто, читаючи, нічого не
записує, порівнюють з метеликом, який безтурботно перелітає з квітки на

39 Див.: Буряк В.К. Самостійна робота з книгою. – К.: Т-во “Знання”, 1990. – С. 1.
96