Page 54 - 5637
P. 54

і нехай вхідний сигнал   ( ) – стаціонарний в широкому сенсі випадковий процес з
                                       вх
        математичним очікуванням               вх  і спектральної щільністю        вх ( ). Якщо виконується

        умова:


                                        (0) =          вх   =       вх ( )    < ∞ ,

                                         вх

        то  вихідний  сигнал          вих ( )  також  стаціонарний  в  широкому  сенсі  процес  з

        математичним очікуванням:


                                                      вих  =  (0)     вх ,                                                       (3.56)

        спектральною щільністю:

                                             вх ( ) =  (  ) (−  )         вих ( )                                         (3.57)

        і взаємної спектральної щільністю вхідного і вихідного сигналів:

                                                  ( ) =   (−  )        вих ( ).                                            (3.58)
                                            вх вих

        Якщо спектральна щільність  ( ) – раціональна функція, то існує така асимптотична

        стійка  стаціонарна  динамічна  система  з  ваговою  функцією  ℎ( ),  що  випадковий

        процес:


                                              вих ( ) =   ℎ(  −  )  ( )                                               (3.59)


        стаціонарний  зі  спектральною  щільністю   ( ). Тут   ( )  (  ∈  )  –  процес  з

        ортогональними приростами.

              Оцінимо  дисперсію  вихідного  сигналу             вих   для  систем  з  безперервним  часом

        (  ∈  ). Обчислення дисперсії (аналогічно §3.2) зводиться до оцінки інтеграла:


                                                   1        ( ) (− )
                                              =                            ,                                              (3.60)
                                                  j2π       ( ) (− )

        де   і   – поліноми:


                                    ( ) =     +                + … +           +


                                                                                     ;

                                     ( ) =     +               + … +           +   .



              Розкладемо поліном  ( ) на парні й непарні члени:
                                                            ̅
                                                                    ̿
                                                  ( ) =  ( ) +  ( ),                                                     (3.61)
                       ̅


                      ( ) = 0,5[ ( ) + (−1) (−  )];   ( ) = 0,5[ ( ) − (−1)  (− )].
              Нехай далі   ( ) і   ( ) (k≤n) визначаються наступними співвідношеннями:
   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59