Page 98 - 5289

ТЕМА 9. ОРГАНІЗАЦІЙНА КРИЗА
Ґрунтовне вивчення матеріалу даної теми передбачає повторення
основних питань попередніх (4—8) тем та відповідних тем курсів
«Економіка підприємства», «Основи менеджменту», «Стратегічне
управління», «Організація управління промисловим
підприємством». Студенти мають усвідомити тісний взаємозв’язок
та взаємозумовленість локальних криз на підприємстві. Кризові
ситуації, які виникають в одній із підсистем організації, можуть
спричинитися до кризових явищ в інших підсистемах, а у своїй
сукупності виникнення системної або навіть стратегічної кризи. Так,
організаційна криза може бути наслідком дії інших видів локальних
криз (розглянутих у попередніх розділах кризи збуту, постачання,
персоналу, виробничо-технологічної та фінансової криз), а з іншого
— кризові ситуації, викликані недоліками в організаційній
діяльності підприємства (зокрема, недоліками ОСУ), можуть
призвести до кризових явищ в інших підсистемах.
Традиційно вивчення теми варто почати з’ясування сутності
даного виду кризи. Організаційна криза — це процес виникнення
суперечностей усередині і за межами організації, які мають
хронічний характер. Організаційну кризу можна визначити також як
час «сюрпризів» із боку зовнішнього та внутрішнього середовищ,
які формують систему кризових ситуацій. Через такі ситуації
руйнуються пріоритети вищих цілей та стратегій підприємства, що
зумовлювали його існування в попередньому періоді. Під час кризи
власники й керівники підприємства мають вдаватися до
специфічних заходів та суворих обмежень, аби забезпечити
виживання організації та збереження власності.
Далі варто охарактеризувати основні симптоми, що свідчать про
наявність організаційної кризи, До них можна віднести порушення
організаційних процесів; невиконання планів; збої комунікаційних
процесів; загальне зниження показників діяльності; погіршення
організаційної культури тощо. Серед розмаїття причин виникнення
організаційної кризи назвемо головні: взаємна невідповідність
розвитку окремих підсистем; невідповідність чисельності та
кваліфікації працівників організаційній структурі; помилки у
визначенні пріоритетів; неправильне делегування повноважень;
відсутність в організації планування, програм розвитку; недоліки або

96