Page 107 - 5289
P. 107
Реактивне управління притаманне великим підприємствам зі
значним досвідом успішної роботи. Керівництву цих підприємств,
навіть найпереконливіших даних часто буває замало для того, щоб
воно швидко зреагувало на ситуацію. Початок реагування
запізнюється, втрачається слушний момент початку потрібних дій,
марнується дорогоцінний час.
Сьогодні дедалі більшого поширення набуває використання не
екстраполяційних методів прогнозування розвитку технологій,
структурне економічне прогнозування, сценарії. Такі прогнози
надають інформацію, на підставі якої вдається вжити запобіжних
заходів до настання негативних подій. Термін, на який здійснюється
прогнозування, доволі тривалий, що дає змогу закінчити відповідні
дії, перш ніж несприятливі події встигнуть завдати відчутної шкоди.
Цей вид управління називають плановим. Згідно з ним відповідне
реагування має починатись відразу, тільки-но прогноз напевне
вкаже на появу загрози. Запізніле реагування в системі за планового
управління мінімальне.
Узагальнюючи сказане, можна стверджувати, що
найефективнішим є планове антикризове управління, оскільки воно
дає змогу запобігти настанню кризи за рахунок розробки та
впровадження певних заходів.
Студентам необхідно звернути увагу на основні етапи кроки
подолання кризових явищ на підприємстві: «оперативних заходів
планування та впровадження» — ідентифікація типу кризових явищ,
первинний аналіз, проектування та здійснення позачергових заходів із
2
пом’якшення (ліквідації, запобігання) кризових явищ; «тактична
стабілізація» — оцінювання результатів здійснення першочергових
заходів, точний діагноз кризових явищ і виявлення причин кризи та
пов’язаних із ними проблем, розробка й упровадження тактичних
стабілізаційних заходів; «надійна стабілізація» — оцінювання
результатів упровадження тактичних антикризових заходів щодо
стабілізації досягнутого; розробка концепції подолання (запобігання)
кризи; формування стратегії антикризового управління; введення ПАУ;
контроль, облік, аналіз; крок «стратегічний» — вибір стратегії
зростання, стабільного функціонування, переходу до зростання,
скорочення/«збору врожаю», ліквідації.
2
Зміст заходів залежить від типу кризових явищ та обраного виду антикризового
управління: планового, активного, реактивного.
105