Page 106 - 5289

Розділ ІІІ. АНТИКРИЗОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА
УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

ТЕМА 10. АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ
ПІДПРИЄМСТВОМ
Всебічно розкривши сутність базових понять та категорій
антикризового управління («нормальна ситуація», «кризова
ситуація», «криза»), а також виокремивши фактори (причини)
формування та типи кризових явищ на підприємстві, перейдемо до
дослідження сутності, ролі, місця та характеристики системи
антикризового управління на підприємстві.
Студентам варто звернути увагу на сутність основних типів
антикризової реакції та антикризового управління (за Ансофом) [1].
Важливим є розуміння необхідності забезпечення адекватної реакції
на кризові явища: тип та глибина кризового явища вимагає більшої
або меншої «сили» реакції, що знаходить вираз у різних обсягах
витрат, передусім грошових, часових та людських ресурсів.
Для поглибленого засвоєння матеріалу цієї теми студентам
необхідно усвідомити особливості основних типів антикризового
управління, а саме: активного управління, реактивного управління
та планового управління.
Активне управління — це управління, що найчастіше
використовується на невеликих підприємствах, керівництво яких
спеціально не здійснює моніторингу середовища, а також
прогнозування. Реагування починається з моменту, коли зібрані
данні свідчать про те, що погіршення результатів діяльності
підприємства незворотні і необхідно вжити спеціальних заходів.
При цьому немає попередніх планів чи сценаріїв можливих дій у
разі виникнення певних кризових ситуацій. Тому спочатку,
спираючись на результати діяльності в минулому, вибирають, а
далі впроваджують найоптимальніші оперативні дії. Тільки за
негативного результату починають розглядати можливості
використання стратегічних заходів. Застосовуючи такий порядок
дій, часто втрачають час, необхідний для простих та недорогих
заходів, що можуть вивести з кризи, або й саму можливість виходу
з кризи. Адже кризи мають тенденцію розширюватись та
поглиблюватись із часом.

104