Page 13 - 4974
P. 13

1.4  Моделювання однопараметричних множин векторних ліній
                  Накладемо обмеження на вихідні прямі  u              0 і  u    0, що задані всередині
                                                                   1         2
            відрізка  ba, , так, щоб вони не самоперетинались і не перетинались між собою,
            а їх рівняння виражались би достатньою кількістю разів диференціювальними
            функціями.
                  1.  Нехай  з  потреб  моделювання  теоретичного  креслення  згадані  вище
            функції записуються рівняннями
                                                  u 1   y   f 1   0x  , u 2   y   f 2   0x  .                           (1.37)

                  Побудуємо динамічну систему диференціальних рівнянь (1.11), розв’язавши
            яку, отримаємо рівняння однопараметричної сім’ї векторних ліній.
                  Диференціальне рівняння векторних ліній буде
                                         dx                     dy
                                                                                  .
                                                               f  
                                                             
                                       f   f     y   f   f       f   f   f    
                                                       
                                        2    1         2    1      2   1    1   2
                  Звідси
                                                      
                                            dy       f   f    f    f   f  f  
                                                             y  2  1    2  1  1  2  .                              (1.38)
                                            dx       f   f         f   f
                                                      2    1         2    1
                  Це  неоднорідне  лінійне  диференціальне  рівняння  першого  порядку.  Після
            інтегрування отримаємо
                                                               y   C  f   f 1    1 . f                                             (1.39)
                                                          2
                  Якщо  позначити  через  M        , yx 0  0   початкову  точку,  через  яку  проходить
            шукана лінія, то параметр С визначається з (1.39) однозначно:
                                                      y    f   x
                                                             C   0  1  0  .                                             (1.40)
                                                    f 2   x   f 1  x 0
                                                         0
                   Практичний інтерес викликають деякі часткові випадки, коли функції  u  і
                                                                                                          1
             u  залежні, наприклад,
              2
                                                                       u   k  u   .                                                    (1.41)
                                                       2       1
                  Тоді диференціальне рівняння (1.38) матиме вигляд
                                                       dy    f 
                                                             1  , y
                                                       dx    f
                                                              1
            що призводить до розв’язку
                                                                       y   C  f    .x                                                  (1.42)
                                                              1
                  Це осесиметричний випадок. Вісь  Ox також входить до однопараметричної
            сім’ї векторних ліній. Тому лінією u  може бути вісь Ox.
                                                        2
                  Зазначимо деякі відомі властивості векторних ліній як інтегральних кривих
            лінійного диференціального рівняння. Ці властивості є корисними при вивченні
            будови однопараметричнї сім’ї інтегральних кривих, а також при їх графічній
            побудові.
                  Властивість  1.  Будь-яка  інтегральна  крива  лінійного  рівняння  поділяє  в
            постійному відношенні відрізок ординати між будь-якими двома інтегральними
            кривими даного рівняння.
                  Так, з рівняння (1.39) отримуємо



                                                            13
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18