Page 16 - 4948

геологічної науки. Значний вклад у розвиток теорі∙ внесли
такі дослідники як Е.Ог, Г.Штілле, Л.Кобер, Ч.Шухерт,
А.А.Борисяк, С.М.Бубнов, А.Д.Архангельський,
М.С.Шатський, В.В.Білоусов, А.В.Пейве, В.Ю.Хаїн і інші.
У 60-70 роках нашого століття, завдяки значним успіхам
у вивченні геології дна океанів, виникла нова глобальна
геотектонічна теорія - тектоніка літосферних плит, яка
швидко перетворилася в одну із провідних в геологічній
науці. Як показує практика, нові відкриття не тільки не
заперечили старої емпіричної геосинклінальної теорії, але й
дали новий імпульс до ∙∙ подальшого розвитку. Особливо
важливим було виявлення подібності порід, які залягають в
основі геосинклінальних розрізів з розрізами земної кори
сучасних океанів, що дало змогу обгрунтувати закладання
геосинкліналей на океанічній корі. Розрізи нижніх частин
внутрішніх зон геосинкліналей відомі під назвою офіолітової
асоціації (чи просто офіолітів) і представляють послідовне
нашарування знизу вверх перидотитів, габро, базальтів,
кремнистих порід, вапняків тощо, тобто є аналогами сучасної
океанічної кори.
Встановлення цього факту дозволило допустити, що
сучасними геосинкліналями є перехідні зони між
континентами і океанами тихоокеанського типу з окраїнними
морями, острівними дугами і глибоководними жолобами, а
також акваторій між континентами типу сучасних
Середземного і Карибського морів та морів і островів
Індонезійського архіпелагу. З цими зонами пов'язаний
комплекс магматичних, метаморфічних і тектонічних
процесів, за якими вони можуть бути ідентифіковані і в давніх
геосинкліналях.
Протягом останніх десятиліть змінились погляди і на
походження та причини розвитку геосинкліналей. Якщо
Д.Хол причиною прогинання геосинкліналей вважав
нагромадження великої кількості осадків, Д.Дена - причину
прогинання і зім'яття відкладів у складки вбачав у загальному
стисненні (контракції) Землі, то в 30-50-х роках, а деякі
автори і зараз, причини розвитку геосинкліналей пов'язують з
процесами, що відбуваються у верхній мантії під
геосинкліналями. В останні роки все більше авторів
схиляються до ідеї про розвиток геосинкліналей під впливом
глобальних процесів руху і взаємодії літосферних плит.
Найвищою таксономічною одиницею в класифікації
геосинклінальних структур є рухомі геосинклінальні пояси.

15