Page 21 - 4948
P. 21

продуктів  виносу  магми  з  мантії,  переплавлення  більш
                            древньої континентальної кори і зносу з континентів вариться
                            нова  потужна  континентальна  кора.  Ця  кора  нарощує
                            континенти  по  периферії  океанів  і  в  міжконтинентальних
                            геосинкліналях     знову     спаює    континенти,     роз'єднані
                            рифтогенезом.  А  пальник  під  котлом  локалізується  в
                            сейсмофокальній зоні ВЗБ і безпосередньо над нею".
                                  Орогенний етап теж поділяється на дві стадії: ранньо- і
                            пізньоорогенну.       На     початку       орогенного      етапу
                            геосинклінальна система представляє собою низовинну сушу
                            з  континентальною  корою.  Для  першої  стадії  характерні
                            невисокі темпи підняття орогену, слаба розчленованість його;
                            в  крайових  прогинах,  які  розвиваються  на  межі  молодої
                            гірської країни і платформи, нагромаджуються тонкоуламкові
                            породи  (тонкі  моласи)  та,  залежно  від  кліматичних  умов,
                            соленосні  або  вугленосні  товщі.  На  другій  стадії  гірська
                            споруда  росте  швидше,  вона  розширюється,  крайові
                            (передові)    прогини    зміщуються      у   бік   платформ     і
                            заповнюються грубоуламковою моласою, а в самих гірських
                            спорудах  виникають  міжгірні  западини,  які  теж  служать
                            місцями  інтенсивного  осадконакопичення.  Для  орогенного
                            етапу дуже характерні наземний середньолужний вулканізм та
                            гранітоїдний магматизм.
                                  З  утворенням  по  периферії  континенту  чи  між
                            континентами складчасто гірської споруди зони ВЗБ в одному
                            випадку мігрують в сторону океану (як на узбережжі Тихого
                            океану),  у  другому  -  відмирають  (як  у  Середземному  морі).
                            Ріст гірських масивів на місці геосинкліналей, на думку ряду
                            дослідників,  спричиняється,  по-перше  складчасто-насувними
                            деформаціями,       згромадженням        потужних       осадово-
                            вулканогенних товщ, по-друге спливанням новоутворених гір
                            згідно  із  законами  ізостатичної  рівноваги  на  своїй  гранітно-
                            гнейсовій подушці.
                                  Ізостатичне  спливання  відбувається  у  зв'язку  із
                            зниженням  щільності  кори  під  впливом  підвищеного
                            теплового потоку, регіонального метаморфізму і гранітизації.
                                  Таким       чином,      орогенний       етап     завершує
                            геосинклінальний  розвиток  даної  території,  на  місці
                            геосинкліналі появляється складчаста гірська  країна з корою
                            континентального типу. Орогенні пояси, які виникли на місці
                            геосинкліналей, називають епігеосинклінальними орогенними
                            поясами .
                                  У  подальшому  відбуваються  процеси  згладжування


                                                           20
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26