Page 18 - 4948

будови та розвитку. Наприклад, Урало-Монгольський пояс
охоплює Уральську, Тянь-Шанську, Центрально-
Казахстанську, Алтає-Саянську і Монголо-Охотську області.
В свою чергу, кожна область складається у поперечному
перерізі із кількох геосинклінальних систем і серединних
масивів, які їх розділяють.
Геосинклінальна система - це виразно лінійна структура
довжиною понад тисячу і часто (Урал, Аппалачі) до 3000 км
при ширині від 200 до 500-600 км, інколи більше.
Геосинклінальні системи можуть розташовуватись між
платформою і серединним масивом або між двома
серединними масивами або займають весь простір між двома
платформами ( у такому випадку поняття області і системи
збігаються; наприклад, Урал, Кордільєри Північної Америки).
Геосинклінальні системи у межах області можуть
завершувати свій розвиток одночасно або у різні епохи.
Наприклад, геосинклінальні системи Карпат, Великого
Кавказу, Альп тощо, розташовані в межах Альпійсько-
Гімалайської області вступили у стадію орогенезу в кайнозої,
тобто майже одночасно, а в межах Алтає-Саянської області
виділяються геосинклінальні системи еволюція яких
завершилася у різний час: Західний Саян сформувався у
ранньому палеозої, Східний Саян у пізньому протерозої і т.д.
Німецький геолог Г.Штілле (1940) і американський
геолог Д.Кей (1942) виділили в межах геосинклінальної
системи два принципово різних елементи - зовнішні, що
прилягають до платформ, зони (міогеосинкліналі або
несправжні геосинкліналі) і внутрішні, що розміщені зі
сторони океану, зони (евгеосинкліналі - справжні
геосинкліналі). Міогеосинкліналі закладаються на корі
континентального типу і характеризуються нагромадженням
уламкових та карбонатних товщ.
Власне кажучи, міогеосинкліналі - це втягнуті у
геосинклінальні занурення підводні окраїни континентів,
тобто зовнішній шельф та континентальний схил.
Евгеосинкліналі розвиваються на океанічній корі,
представленій офіолітами, і для них характерне
нагромадження потужних осадово-вулканогенних товщ (за
рахунок інтенсивного підводного вулканізму). Амплітуди
опускань і, відповідно, потужності відкладених осадків
завжди значно вищі у евгеосинкліналях.
Серединні масиви - здебільшого уламки тієї платформи,
за рахунок дроблення якої виникла дана геосинклінальна

17