Page 19 - 4948

область (пояс), тому фундамент їх має ранньодокембрійський
вік. Вони є структурами такого ж рангу, як і системи. Форма
серединних масивів переважно кутасто-ізометрична при
ширині кілька сотень кілометрів, рідше понад 1000 км.
Наприклад, Індосинійський, Богемський масиви та ін. у
Середземноморському поясі. Серединні масиви є аналогами
мікроконтинентів, які відомі у сучасних океанах.
У розвитку геосинклінальних рухомих поясів, областей і
систем у загальному вигляді виділяють два основних етапи:
власне геосинклінальний і орогенний. У першому з них
розрізняють дві стадії: ранньогеосинклінальну і
пізньогеосинклінальну. Останнім часом виділяють ще і
догеосинклінальну стадію, яка по-різному виражена залежно
від того, в яких умовах закладалася геосинклінальна система -
внутріконтинентальних чи окраїнно-континентальних. У
внутріконтинентальних умовах догеосинклінальна стадія
(тобто стадія закладання власне геосинкліналей) виражається
в утворенні пологих западин, які поступово змінюються
рифтами, де нагромаджуються грубоуламкові континентальні
осадки. Внаслідок розтягу рифт може розширюватись, а
континентальна кора поступово тоншати, аж до повного
розриву, виливу лужно-основних лав і утворення таким чином
ділянок із новою океанічною корою. При цьому рифт стає
континентально-океанічним (типовий приклад - Червоне
море). Дальше розширення рифту може призвести до
перетворення його в рифтогенний океан, типу нинішнього
Антлантичного, в центральній частині якого розміщується
рифт, а по обидва боки від нього простягаються западини, які
виповнюються уламковим матеріалом. У минулому таку
догеосинклінальну стадію пройшли у своєму розвитку Урало-
Монгольський та Північноатлантичний пояси.
В окраїнно-континентальних поясах на
догеосинклінальній стадії або формуються вулканічні дуги на
корі океанічного типу, відділяючи від океану окрему ділянку
(приклад - Алеутська дуга, що обмежує западину Берінгового
моря), або відколюються великі блоки від континенту з
подальшим перетворенням континентального рифту в
окраїнне море (наприклад, Японські острови, відділені від
континенту окраїнним Японським морем). В останньому
випадку, відокремлені таким чином від континентів ∙х
частини можуть вважатись типовими серединними масивами
чи мікроконтинентами.
Таким чином, наслідком догеосинклінальної стадії у

18