Page 14 - 4948
P. 14

еволюцією океанів.
                                  Підводні  окраїни  континентів  займають  23%  загальної
                            площі  океанів.  За  будовою  та  історією  розвитку  вони
                            поділяються  на  два  типи:  пасивні  і  активні  окраїни,  їм
                            відповідають  два  типи  океанічних  узбереж  -  атлантичний  і
                            тихоокеанський.
                                  Пасивні  окраїни  властиві  для  більшої  частини
                            Атлантичного, Індійського і Північного Льодовитого океанів.
                            Ці  окраїни  практично  асейсмічні  (хоча  відомі  й  винятки  із
                            правила - наприклад, катастрофічний Лісабонський землетрус
                            на  східному  узбережжі  Атлантики),  для  них  не  характерні
                            вулканічні  явища,  тому  вони  й  названі  пасивними.  У  їх
                            поперечному  профілі  розрізняють  три  головні  морфологічні
                            елементи:  плоский  шельф  до  глибини  200-500м,  крутий
                            континентальний  схил,  до  глибини  2,5-3,5  км  і  пологе
                            континентальне  підніжжя,  до  глибини  4,0-4,5  км.  Шельф
                            підстеляється  нормальною  континентальною  корою,  яка  з
                            глибиною  поступово  потоншується  і  вже  у  нижній  частині
                            схилу та під континентальним підніжжям складає всього 15-
                            20  км,  тобто  спостерігається  виклинювання.  Різновидністю
                            пасивних  окраїн  є  так  звані  трансформні  окраїни,  тобто
                            окраїни,  що  визначаються  трансформними  розломами,  які
                            заходять  у  їх  межі.  Вони  мають  вузький  шельф,  крутий
                            континентальний  схил,  з  яким  співпадає  розлом  і
                            слабовиражене підніжжя.
                                  Активні  окраїни  континентів  найбільш  характерні  для
                            Тихого океану, а також для окремих ділянок Атлантичного і
                            Індійського  океанів.  Вони  складаються  із  окраїнних
                            (крайових) морів, острівних дуг і глибоководних жолобів.
                                  Окраїнні  моря  -  це  переважно  котловинні  моря
                            глибиною  до  4-5  км  з  корою  близькою  до  океанічного  або
                            перехідного  (субокеанічного)  типу.  Типові  приклади  таких
                            морів: Охотське, Японське, Східнокитайське і ін. Потужність
                            осадового шару у них, як правило, підвищена (до 10-12 км),
                            характерна  також  сейсмічна  активність,  високий  тепловий
                            потік.
                                  Острівні  дуги  найбільш  типово  представлені  у  Тихому
                            океані.    До    них     належать     Командорсько-Алеутська,
                            Курильська,  Японська  і  ін.  В  Атлантиці  відомі  Антільська  і
                            Південноантільська дуги, в Індійському океані - Зондська. Усі
                            вони характеризуються активною вулканічною (андезитового
                            складу)  та  сейсмічною  діяльністю.  Кора  острівних  дуг
                            представлена  континентальним  (Японські  острови)  чи


                                                           13
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19