Page 20 - 4948

кожному конкретному випадку є утворення обмеженої
ділянки кори океанічного типу, яка займає
міжконтинентальне чи окраїнно-континентальне положення.
Ранньогеосинклінальна стадія розвитку знаменується
початком компенсації розтягування геосинклінальної системи
стиском її по периферії, де виникають нахилені
сейсмофокальні зони Вадаті-Заварицького-Беньофа,
приурочені до меж континентальної та океанічної або двох
океанічних літосферних плит, а потім і загальним стиском.
Над зонами ВЗБ в верхній мантії виникають осередки
магми, які обумовлюють появу на поверхні ланцюжків
вулканів - вулканічних дуг. Тому у внутрішніх зонах
геосинкліналей відкладаються потужні (до 10-15 км)
кременисто-вулканогенні та сланцеві формації, тоді як у
зовнішніх зонах, на окраїнах континентів формуються чисто
осадові утвори.
Пізньогеосинклінальна стадія починається з моменту
ускладнення внутрішньої структури рухомого пояса, яке
обумовлене процесами стиснення, викликаного зустрічним
рухом літосферних плит і початком закриття океанічного
басейну. Все це призводить до занурення однієї літосферної
плити під іншу (як правило, океанічна плита більш щільна
занурюється під плиту менш щільну континентальну чи з
перехідною корою), подальшого розвитку зон ВЗБ,
формування вулканічних і невулканічних острівних дуг
(геоантикліналей), які служать областями зносу в прилягаючі
западини. Окраїнні моря заповнюються осадками -
утворюються потужні товщі вулканогенно-уламкових порід -
суміш туфів, туфобрекчій і теригенних осадків. Пізні стадії
розвитку геосинкліналей характеризуються утворенням
флішової формації, складеної теригенними чи теригенно-
карбонатними породами, тонкі шари яких ритмічно
чергуються між собою, утворюючи товщі потужністю інколи
в багато кілометрів. Дальший стиск призводить до зближення
острівних дуг з континентами, загальної складчастості, коли
зминаються у складки сформовані багатокілометрові товщі
осадків і вулканітів, утворення тектонічних покривів
(шар'яжів). Вторгаються великі гранітні інтрузії, товщі порід,
особливо на глибині, піддаються регіональному
метаморфізму.
Пізньогеосинклінальна стадія змінюється орогенним
етапом. Ось як висловлюється про процеси у геосинкліналях
В.Ю.Хаїн: "...геосинкліналь є ніби котлом, у якому із

19