Page 13 - 4938

Таким чином, систематичний самоконтроль доповнює
дані медичного контролю і допомагає лікарю зробити
правильний висновок про стан здоров'я атлетів.
Постійна фіксація об'єктивних та суб'єктивних
показників дасть можливість знайти ознаки перетренованої
вже на першій її стадії і відповідно скоригувати хід тренувань.
До об'єктивних показників самоконтролю відносять:
пульс, вагу, життєву місткість легенів, рівень розвитку сили,
величини тренувальних навантажень і т.д. Суб'єктивні
показники – це самопочуття, сон, апетит, бажання займатися
фізичними вправами, розумова і фізична працездатність,
позитивні і негативні емоції і т.д.
Пульс дає важливу інформацію про діяльність серцево-
судинної системи. Пульс здорової нетренованої людини в
стані спокою рівний 60-80 уд/хв. У положенні лежачи пульс в
середньому на 10 ударів менше ніж стоячи.
Щоб отримати порівняльні дані, виміряйте пульс завжди
в одному і тому ж положенні (лежачи, сидячи або стоячи).
Наприклад, вранці виміряйте пульс відразу після сну в
положенні лежачи. Перед заняттями і після них – сидячи.
Визначаючи величину пульсу, пам'ятайте, що серцево-
судинна система дуже чутлива до різних впливів (емоційним,
фізичному навантаженню і ін.). От чому найспокійніший
пульс реєструється вранці, відразу після пробудження, в
горизонтальному положенні. Перед тренуванням він може
істотно підвищитися (позначається дія передстартового
стану). Під час занять контроль за ЧСС можна проводити
шляхом підрахунку пульсу за 10 с.
Почастішання пульсу у спокої наступного дня після
тренування (особливо при поганому самопочутті: порушення
сну, небажання тренуватися і т. п) свідчить про стомлення.
Для осіб, які регулярно займаються фізичними вправами,
ЧСС у спокої більше 80 уд/хв розцінюється як ознака

12