Page 82 - 4934

Жодний з розглянутих елементів не може компенсувати відсутність або
надлишок будь-якого іншого.
Психологічний феномен керівництва – це поєднання психічних якостей і

набутого досвіду особистості, які з успіхом реалізуються на практиці і який
найбільшою мірою виявляється у стилі керівництва.

Стиль керівництва – стала сукупність особистих та індивідуально-
психологічних характеристик керівника, за допомогою яких реалізується той чи
інший метод (методи) керівництва.

Виділяють різні типи стилів керівництва за ознакою переважання одноосібних
чи групових способів впливу на організацію виробничого процесу.

1. Авторитарне управління (директивне, імперативне):
керівник сам визначає групові цілі, сам приймає рішення, на підлеглих
діє, головним чином, наказом, розпорядженням, які не підлягають

обговоренню. Авторитарне управління має різні форми (патріархальне,
автократичне, бюрократичне, харизматичне).

2. Демократичне управління (кооперативне, колективне):
керівник мобілізує групу на колективну розробку рішень і колективну їх
реалізацію, організовує систематичний обмін інформацією, думками, на

підлеглих діє переконаннями, порадами, аргументами.
3. Ліберальне (пасивне) управління: низький рівень вимог до

підлеглих, головні засоби впливу – прохання, інформація.
4. Анархічне управління: фактична відмова від активного

впливу на підлеглих, уникання в прийнятті рішень, "плавба за течією",
невтручання і потурання підлеглим ("роби як знаєш").
У наш час в менеджменті практикують комбінування авторитарного і

кооперативного стилів керівництва, причому останній переважає.
Успіх керівництва. Залежність успіху від стилю керівництва

Перелік труднощів, з якими могли стикаються керівники у початковий період
їхнього входження на посаду. А саме:

 нестача практичних умінь;
 особливості колективу;

 складність того чи іншого вчинку;
 нестача теоретичних знань;

 складність місцевих умов;
 вимоги керівництва;

 дефіцит часу;

80