Page 79 - 4934

Повноваження являють собою формально санкціоноване право впливати
на поведінку підлеглих.
Вплив – це така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку

іншої. З точки зору управління важливим є не вплив взагалі, а такий вплив, який
забезпечує досягнення цілей організації.

Можливість впливати на поведінку інших людей і називається владою.
Ієрархія лідерства
Формальні лідери (одержують повноваження керувати людьми з рук вищої

інстанції)
Неформальні лідери (стають лідерами за визнанням навколишніх).

Лідер повинен володіти такими якостями:
1. чесність – повна ясність з приводу дотримання норм
загальнолюдської моралі;

2. інтелект – швидкість, гнучкість і прогностичність розуму; стійка
увага, уміння володіти мовою; допитливість;

3. здатність розуміти людей – уміння зрозуміти поведінку
співрозмовника; здатність бачити в людині особистість; прагнення
збагатити людину духовно;

4. стійкість поглядів – адекватна реакція на ситуацію; контроль
над емоціями, сталість дій;

5. впевненість у собі – прагнення брати на себе відповідальність;
- поінформованість про свої достоїнства і недоліки;
- наполегливість у досягненні мети;

6. скромність у побуті – відсутність спрямованості до розкоші, раціоналізм
у поводженні з речами, схильність до самообслуговування;

7. ерудованість – широта і глибина пізнання в різних галузях науки і
техніки, гарна поінформованість у філософії, політології, історії, знання в сфері

людинознавства.
Три основні підходи до розуміння суті лідерства:

1. підхід з позицій особистих якостей;
2. поведінковий підхід;
3. ситуаційний підхід.

Підхід з позицій особистих якостей зробив спробу визначити відповідність
між наявністю конкретних особистих якостей і ефективністю керівництва.

Поведінковий підхід надав класифікацію стилів керівництва – манера
поведінки з підлеглими – в континуумі від авторитарного до ліберального стиля.

77