Page 75 - 4934

разі окрема – людина може запропонувати ідею, до якої без натхнення і
підштовхування інших вона б ніколи сама не додумалась. "Синергію" часто
описують як такий ефект: єдине ціле більше, ніж сума його складових.

Традиційно виділяють два класи груп:
Формальні групи – це такі групи, які створюються за наказом керівництва

для виконання конкретних виробничих або управлінських функцій. В основу
формування таких груп покладено розподіл праці по вертикалі і по горизонталі.
В організаціях існує три типи формальних груп.

1. Групи керівників (складається з керівника і його
безпосередніх підлеглих, які, в свою чергу, також можуть бути

керівниками).
2. Виробничі групи (складаються з осіб, які разом працюють
над одним завданням).

3. Комітети – особливі види груп, яким надані повноваження
для виконання певного комплексу робіт.

Неформальні групи – це такі групи, створення і функціонування яких не
передбачувалося. Виникають спонтанно.

Рекомендації щодо успішного управління неформальними групами:
1. визнати існування неформальної організації, підтримувати
її;

2. знати думку членів і лідерів неформальних груп;
3. перед будь-якими діями спробувати спрогнозувати можливу

негативну реакцію неформальної групи;
4. надати можливість лідерам або членам групи брати участь у
виробленні та реалізації рішень з метою послаблення опору змінам.

Причини виникнення груп розподіляються так.
1. Економічні причини. У ряді випадків можна отримати

вищий економічний результат, більшу вигоду, об’єднавшись у групу.
2. Фізичні причини. В організаціях, як правило, групи

формуються за родом занять, спорідненістю, специфікою робіт.
3. Соціально-психологічні причини. Сюди належать:
- потреби в безпеці;

- потреби в належності до певної групи людей;
- потреби в повазі і самовираженні.

Кожна група має свою динаміку. На діяльність групи впливають такі чинники:
- мотивація членів групи;
- структура влади в групі;

73