Page 71 - 4934

суттєві недоліки, але це краще, ніж зовсім не мати стандартів та ігнорувати
функцію контролю.
3. Порівняння результатів реального виконання з

встановленими стандартами. На етапі порівняння встановлюється
ступінь відхилення реального виконання від стандарту. На цьому етапі

принципово важливим є визначення прийнятного (допустимого) рівня
відхилень. Відхилення реального виконання, що перевищують допустимий
рівень, і стають об’єктом діяльності менеджера.

Таким чином, на етапі порівняння менеджер має приділяти особливу увагу
розмірам і направленості відхилень.

4. Реакція на порівняння. Заключний третій етап процесу
контролю – це реакція менеджера на результати порівняння. При цьому
менеджер може обрати один з трьох варіантів дій:

- нічого не робити;
- коригувати діяльність підлеглих;

- коригувати стандарти діяльності.
Перший курс дій сам себе пояснює. Він застосовується у випадках, коли
результати реального виконання відповідають стандартам або коли відхилення від

стандартів знаходяться в межах допустимого.
Якщо відхилення перевищують допустимі межі, тоді здійснюється

коригування діяльності підлеглих. При цьому спочатку треба з’ясувати причини
надмірного відхилення від стандартів:

1. можлива ситуація, коли відхилення від стандартів з’являються
внаслідок нереалістичності самих стандартів. У таких випадках необхідно
коригувати самі стандарти, а не діяльність, пов’язану з їх досягненням.

Найбільш складною тут є проблема зниження стандарту. Якщо результати
діяльності підлеглих значно відхиляються від нього, то це може

демотивувати робітників;
2. якщо причиною відхилень були недоліки у діяльності підлеглого,

менеджер має скоригувати його діяльність. Прикладом таких коригуючих
дій може бути: зміна стратегії; зміна структури; зміна практики
винагородження, що склалась в організації; зміна програм навчання;

перепроектування робіт; перестановка співробітників.

69