Page 232 - 4934
P. 232
Типовими стали випадки, коли керівники середньої і вищої ланки у віці 45-48
років, коли діти вже стали на ноги, а пенсія гарантована, йдуть з бізнесу і починають
працювати в лікарнях, університетах та інших некомерційних організаціях. Поряд з
цим все більше поширюється практика повної зміни роду діяльності.
У США тепер є багато жінок середнього віку, які років по 25 пропрацювали в
бізнесі або в державних структурах регіонального рівня. Вони прийшли туди в 25
років, зробили кар'єру менеджерів, а потім, коли діти виросли, залишили колишні
місця роботи і поступили на факультети права в університети. 3-4 роки опісля вони
повертаються до тих же установ на посаді юристів з неповною зайнятістю.
З кожним роком збільшуватиметься кількість працівників, які на своїй першій
роботі досягли відмінних результатів, стали висококласними фахівцями і навчилися
працювати з повною віддачею. Навіщо ж їм інша кар'єра? По-перше, вона
забезпечує спілкування, адже діти виросли. По-друге, не завадить і додатковий
прибуток. Але головне – людям, які звикли інтенсивно трудитися, потрібна цікава
робота.
11. Паралельна кар'єра.
Інша відповідь на питання, чому присвятити половину життя, що залишилася,
звучить так: розпочати паралельну кар'єру.
Постійно збільшується кількість працівників, які, розпочинаючи трудитися в
іншій організації, не звільняються з першої роботи, якій віддали 20-25 років життя.
Вони продовжують працювати 40-50 годин на тиждень на своєму колишньому
робочому місці, яке їм подобається і де їм добре платять. Деякі переходять з повної
на часткову зайнятість, а час, що вивільняється, присвячують консультуванню. Так
вони створюють собі паралельну кар'єру, яка забирає у них не більше десяти годин в
тиждень. Одні беруться до адміністративної роботи в місцевій церкві, інші
організовують притулки для жінок-жертв насильства, ще інші працюють в місцевих
дитячих бібліотеках тощо.
Нарешті третя відповідь на питання про другу половину життя. Ось ця
відповідь: суспільна діяльність. Тут знаходять себе фахівці, які досягли значних
успіхів в своїй першій професії, – бізнесмени, лікарі, юристи, викладачі. Їм
подобається їхня робота, але вони її повністю освоїли і вона втратила для них
колишній інтерес. Як правило, вони продовжують нею займатися, приділяючи їй,
правда, все менше часу. Одночасно вони розпочинають іншу, як правило,
некомерційну діяльність.
Людей, які планують другу половину життя, завжди небагато. Більшість і далі
житиме так, як живе сьогодні: вийдуть на пенсію, нудьгуватимуть, вестимуть
230