Page 230 - 4934

робочому місці однаковою мірою залежать як від працівника, так і від характеру
його роботи.
Другий секрет ефективної роботи: треба перейняти на себе відповідальність за

інформаційний обмін. Після того, як ви об'єктивно оцінили свої здібності, свій стиль
роботи і свої моральні принципи, а також свої можливості в підвищенні

ефективності діяльності організації, треба подумати над наступними питаннями:
«Кого треба про це інформувати? Від чиєї роботи я залежу? Чия робота залежить від
мене?» Після того, як ви знайдете відповіді на ці питання, зверніться до відповідних

співробітників, причому в тій формі, яка гарантує максимальне засвоєння ними
інформації, іншими словами, у вигляді доповідної записки, якщо вони володіють

зоровою пам'яттю, або усно, якщо слуховою.
Працівники, які розуміють значення відповідальності за взаємовідносини,
частенько не розповідають про свою роботу колегам і тим більше не розпитують

про їхню роботу, боячись здатися безцеремонними, не в міру цікавими або
некомпетентними. І марно! Якщо ви підійдете до когось зі своїх колег і скажете: «У

мене здатності до такої-то діяльності. Я працюю так-то і так-то. Мої моральні
принципи такі-то і такі-то. Я маю намір концентруватися на такій-то діяльності і
передбачаю досягти таких-то результатів», то у відповідь неодмінно почуєте:

«Спасибі, це дуже допоможе мені в роботі. Шкода, що ви не сказали мені всього
цього раніше».

Такою ж буде реакція, якщо після цього ви запитаєте: «А що мені треба знати
про ваші здібності, ваш стиль роботи, ваші моральні принципи і про той вклад, який

ви маєте намір зробити в діяльність нашої організації?»
Власне кажучи, працівник розумової праці зобов'язаний зажадати від всіх
людей, з якими він працює, – чи то його підлеглі, керівництво, колеги, чи члени його

команди, – щоб вони пристосовувалися до його здібностей і його стилю роботи.
Власники зорової пам'яті повинні зажадати від своїх помічників надавати матеріали

письмово, власники слухової – в усному вигляді. І знову ж-таки, якщо працівник
розумової праці відповідним чином пояснить свої вимоги, реакція буде незмінно

доброзичливою: «Спасибі, що ви самі про це сказали. Це дуже полегшить мою
роботу. Чому ж ви не говорили про це раніше?»
Сьогодні робота організації будується не на примусі, а (зазвичай) на довірі.

Довіра зовсім не означає, що всі працівники подобаються один одному. Це означає
тільки, що всі вони можуть покладатися один на одного. А це, у свою чергу,

передбачає наявність взаєморозуміння. Тому абсолютно необхідно, щоб кожен
працівник усвідомлював свою відповідальність за налагодження взаємин з колегами,
підлеглими і керівництвом. Це обов'язок кожного. Кожен член організації, чи то

228