Page 223 - 4934

майже ніколи не ставив питань. Він сперечався сам із собою. Наприклад, він
обдумував найважливіше стратегічне рішення – можливість придбання невеликої і
збиткової фірми, яка, проте, володіла унікальними технологіями. По кожному з

питань він займав послідовно три різні позиції: за, проти і вичікувальну, при якій
слід було вивчити умови, наявність яких зробила б придбання вигідним. Йому

потрібні були слухачі. Міркуючи вголос, він вчився. Це дуже незвичайний випадок і
до того ж з розряду крайнощів. Таким же способом вчаться багато процвітаючих
адвокатів і фахівці у сфері медичної діагностики.

Існує не менше десятка способів вчитися. Хтось вчиться, списуючи купи
чернеток. Альфред Слоун, як і виконавчий директор ніколи не складав ніяких

чернеток; обидва вони вчилися, слухаючи самих себе. Одні навчаються, записуючи.
Інші – в процесі роботи. А в ході одного (неформального) дослідження серед
викладачів американських університетів – авторів навчальної літератури, які

користуються величезним попитом, – довелося отримати багато відповідей такого
приблизно змісту: «Я викладаю, щоб почути свою мову, тому що тільки так я можу

писати».
Власне кажучи, зі всіх елементів самопідготовки вміння вчитися найпростіше
набути. На питання: «Як ви вчитеся?» більшість співбесідників завжди знають

відповідь. Правда, питання: «Як ви застосовуєте отримані знання?» багато з них
ставить в безвихідь. Але саме застосування отриманих знань буде головним для

ефективності роботи – відповідно, не застосування знань прирікає власника на
непродуктивну працю.

Питання про стиль роботи і метод навчання належать до найважливіших. Але
не лише вони. Щоб правильно розпоряджатися своїми здібностями, треба знати
відповідь ще на одне питання: «Як мені краще працюється – в колективі, чи

поодинці?» І якщо з'ясується, що краще працюється в колективі, слід уточнити:
«При яких взаємовідносинах з людьми я працюю краще?»

Деякі краще працюють, будучи підпорядкованими.
Одні показують кращі результати, будучи членами колективу. Інші – як

інструктори і наставники. Треті на роль наставників взагалі не годяться.
Дуже корисно також знати, як людина реагує на стрес. Чи може вона
працювати в стані стресу на своєму звичайному рівні, чи для нормальної роботи їй

потрібне структуроване і передбачуване середовище? Ще одне питання: ким вона
прагне бути – рядовим співробітником у великій організації, чи першим в

невеликій? Мало хто з людей здатен поєднати і те, й інше. Можна навести безліч
прикладів, коли процвітаючий працівник великої компанії – скажімо, General
Electric або Citibank – повністю губився при переході в маленьку фірму. Не менше

221