Page 219 - 4934
P. 219
Особливу увагу слід звернути на третій висновок: аналіз зворотного зв'язку
дозволяє швидко виявити сфери діяльності, де інтелектуальна самовпевненість
приводить до небезпечного неуцтва. Дуже багато працівників зі зневагою ставляться
до знань інших або вважають, що їх рівень компетенції в своїй сфері замінює знання
інших предметів. Дуже часто причиною незадовільних результатів є нестача знань
або зневага знаннями, які не належать до прямої компетенції даного фахівця.
Ще один важливий висновок з аналізу результатів полягає в необхідності
здолати інтелектуальну зарозумілість і працювати над набуттям навиків і знань, які
дозволять повністю розкритися всім вашим здібностям.
Наступний важливий висновок стосується шкідливих звичок. Від них треба
відмовитися. До шкідливих звичок належить все, що ми робимо на шкоду власній
ефективності (а також все те, чого не робимо для її підвищення). Погані звички теж
легко виявляються в ході аналізу результатів.
Аналіз може показати, наприклад, що прекрасні плани працівника не
реалізуються просто тому, що він не докладає активних зусиль до їх виконання.
Багато блискучих фахівців-теоретиків, складаючи план, частенько переконані, що
«ідеї рухають горами». Насправді горами рухають бульдозери, а ідеї «показують»,
куди ці бульдозери потрібно відправити. Крім того, фахівці-теоретики схильні
вважати, що чудово складеного плану вистачає для успіху. Насправді після
складання плану справжня робота тільки починається: треба знайти відповідних
фахівців, пояснити їм суть завдання, навчити і підготувати; потім коректувати план
у міру його виконання і, нарешті, в якийсь момент вирішити про припинення робіт.
Буває і так: аналіз результатів показує, що людина не досягає поставленої мети,
тому що їй бракує навиків поведінки в суспільстві і хороших манер.
Наступний висновок, до якого підводить аналіз результатів, стосується того,
чого не треба робити.
Стійке неспівпадання результатів з прогнозами показує сфери, в яких
працівникові не варто навіть намагатися чогось досягти. Очевидно, це види
діяльності, до яких у працівників немає ані найменшого покликання; таких видів
діяльності вистачає у кожного. Мало хто володіє хоч би одним безперечним
талантом, зате видів діяльності, в яких ми обділені навіть мінімальними
здібностями, хоч відбавляй; шансів набути талантів, не закладених від природи, на
жаль, теж дуже мало. Там, де ми нічого не можемо, – і це насамперед стосується
працівників розумової праці, – ми не повинні нічого хотіти. Іншими словами, ніколи
не слід братися до роботи, виконати яку ви все одно не зможете.
Останній висновок: треба постаратися не витрачати сили на підвищення
кваліфікації в тих сферах діяльності, де немає ніяких шансів досягти успіху.
217