Page 22 - 4934

Щоб управляти людьми, влада повинна будуватися не на абсолютистських
підвалинах і не на технічних навичках, а на кооперативних ідеях, прагненні до
соціальної солідарності і співробітництва. Тільки таким чином, вважав Мейо, можна

затвердити і зберегти демократію.
Виходячи з психопатологічного аналізу виробничого життя основоположники

теорії людських відносин створили філософський критерій руху цих відносин. Його
метою була ефективна співпраця людей; засобом – відродження соціальної потреби і
значущості особистості.

В науці та практиці менеджменту існують також підходи до управління, що
так чи інакше ґрунтуються на використанні названих вище шкіл (концепцій). Ці

підходи дістали назви: процесний, системний і ситуаційний.
Процесний підхід пов'язаний з розумінням управління як універсального
процесу, що складається з визначених управлінських функцій. Як відомо, таке

розуміння управління й опис його функцій уперше дали представники
адміністративної школи. Ними ж, зокрема А. Файолем, вихідними функціями були

названі планування, організація, розпорядження, координація і контроль. Надалі
перелік функцій значно розширився.
Системний підхід припускає, що менеджери розглядають організацію як

сукупність взаємозалежних елементів. При такому розумінні організації її структура
не може бути стабільною. Більше того, при зміні будь-якого з елементів цієї

структури (частини організації) всі інші частини деякою мірою також відчувають
вплив зазначеної зміни. Оскільки при цьому положення інших частин змінюється не

відразу, то зміни впливають на майбутню ефективність організації в цілому.
Ситуаційний підхід виник наприкінці 60-х років як відповідь на не з'ясоване
системним підходом питання: яка зі змінних організації або її оточення є основною,

особливо важливою? Для керівника при прийнятті управлінських рішень це часом
не менш важливо, ніж розуміння того, що організація складається з численних

елементів (частин).
Отже, за наявності знань про засоби професійного управління, уміння

передбачити в конкретній ситуації як позитивні, так і негативні наслідки, для успіху
ситуаційного підходу обов'язковим є здатність менеджера правильно інтерпретувати
ситуацію і визначати, які чинники є найважливішими для одержання бажаного

ефекту. Безперечно, здогадки, метод проб і помилок для визначення найбільш
правильного рішення щодо організаційних проблем в умовах ситуаційного підходу

виключаються.
Сучасний менеджмент організацій базується на поняттях, принципах і
доктринах традиційної глобальної ідеології, яка передбачає існування об’єктивних

20