Page 18 - 4934
P. 18

По-перше, це роль координатора, що зв'язує  одну  групу  людей  з іншою і
         спрощує діалог між ними.
                 По-друге,  це  роль  інформатора,  що  забезпечує  отримання,    передачу  й

         обробку  різноманітного  роду  інформації.   Цю  роль  може   грати контролер,  що
         стежить  за  роботою  підлеглих,  що  порівнює  її   з поставленими цілями.  Її може

         взяти на себе розповсюджувач ідей, що  у курсі всіх змін, що впливають на роботу
         співробітників,  що  інформує  їх  про  це,  що  роз'ясняє  політику  фірми.    Це  і
         представник,    що    роз'ясняє  значення  і  характер  проблем  іншим  підрозділам  або

         партнерам.
                 По-третє, це  роль,  пов'язана  з  прийняттям  рішень.   Її  грає підприємець, що

         шукає нові шляхи досягнення цілей і бере на  себе  всю відповідальність за ризик,
         пов'язаний    із    ними.  Її    грає    менеджер,  відповідальний    за    розподіл    ресурсів
         фірми. Її, нарешті, грає представник фірми, що веде переговори з партнерами.


                               1.4. ЕВОЛЮЦІЯ І РОЗВИТОК МЕНЕДЖМЕНТУ


                                                                               “Цей світ завжди буде потребувати

                                                         ефективних керуючих, які спроможні приводити
                                                                       суспільство звідти, де воно знаходиться,
                                                                                                туди, де воно прагне бути.”

                                                                                                   Р. Фалмер


                 У науковій літературі описано багато шкіл (концепцій) менеджменту, а також
         підходів до його дослідження, які відіграли велику роль у розвитку теорії і практики
         управління.

                 Кожна школа — це сукупність концепцій щодо розуміння сутності принципів,
         функцій  і  методів  менеджменту  як  організації  управління  і  як  процесу  прийняття

         управлінських рішень на основі цілі, програми дій, інформації тощо. Саме в цьому
         полягає їхня спільність, відмінність і водночас історична  значущість для розвитку

         теорії і практики менеджменту (рис. 1.7).

















                                                           16
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23