Page 207 - 4934
P. 207

3. Майбутнє продуктивності праці.
                 Принципи  Тейлора  були  розроблені  для  фізичної  праці  на  промисловому
         виробництві  і  вперше  застосовані  саме  там.  Але  і  при  цьому  традиційному

         обмеженні вони мають надзвичайно важливе значення. Методи Тейлора як і раніше
         лежать в основі головного принципу організації виробництва в країнах, де фізична

         праця, а особливо фізична праця на виробництві, залишається сектором зростання
         суспільства та економіки, іншими словами, в країнах третього світу, де все ще дуже
         велика кількість молодих людей без освіти і практично без будь-якої професії.

                 Але  існує  безліч  різновидів  розумової  праці,  в  які  входить  і  фізична.  І
         підвищення  продуктивності  такої  праці  також  вимагає  використання  наукової

         організації виробництва.
                 Та  все  ж  в  розвинених  країнах  головне  завдання  сьогодні  полягає  не  в
         підвищенні  продуктивності  фізичної  праці.  Центральним  завданням  стає

         підвищення  продуктивності  розумової  праці.  Працівники  розумової  праці  дуже
         швидко  стають  найбільшою  групою  усередині  робочого  класу  розвинених  країн.

         Сьогодні вони вже складають близько 2/5 всієї робочої сили США; у інших країнах
         їх частка менша, але теж швидко збільшується. Насамперед саме від продуктивності
         цієї групи працівників залежатиме майбутнє процвітання розвинених країн.


                 4. Що нам відомо про продуктивність працівників розумової праці.

                 Продуктивність працівника розумової праці визначається шістьма чинниками.
                 1.     Продуктивність працівника розумової праці потребує чіткої відповіді на

         питання: «У чому полягає продуктивність завдання?»
                 2.     Відповідальність за продуктивність цілком лягає на самого працівника.
         Працівники  розумової  праці  повинні  самі  собою  управляти.  Їм  необхідна

         незалежність.
                 3.     Безперервна  інноваційна  діяльність  повинна  стати  невід'ємною

         частиною  розумової  роботи  і  включатися  у  виробниче  завдання  працівника
         розумової праці; він повинен відповідати за впровадження нововведень.

                 4.     Працівникові розумової праці треба, з одного боку, постійно вчитися, а з
         іншого – постійно вчити.
                 5.     Продуктивність  працівника  розумової  праці  не  вимірюється  кількістю

         або  обсягом  –  в  усякому  разі,  це  далеко  не  найголовніший  показник.  Зате  якості
         надається величезне значення.

                 6.     Для  підвищення  продуктивності  робітників  розумової  праці  необхідно
         дивитися на неї не як на «витрати», а швидше як на «капітал», і поводитися з нею



                                                          205
   202   203   204   205   206   207   208   209   210   211   212