Page 202 - 4934

до кризи виявилися тільки ті керівники, які витратили декілька років на пошуки
відповідей на питання: «Яка інформація може вважатися адекватною?»
Дуже часто за інформацію береться просто великий обсяг даних. Різниця між

великим обсягом даних та інформацією приблизно така ж, як між телефонною
книгою, в якій мільйони прізвищ, і прізвищем, місцем роботи та адресою потрібної

вам людини. Менеджмент зобов'язаний засвоїти два уроки: по-перше, необхідно
усувати дані, які не стосуються потрібної теми; по-друге, дані треба організувати,
проаналізувати, інтерпретувати і тільки потім використовувати для ухвалення

рішення про дії. Бо інформацію збирають не для того, щоб накопичувати знання, а
для того, щоб робити правильні дії.

10. Вийти в світ.
Приклад компаній з розвинених країн, для яких азіатська криза стала повною

несподіванкою, підкреслює важливість отримання істотної інформації із
зовнішнього середовища.

У керівника є тільки один спосіб зробити це: самому вийти в це зовнішнє
середовище. Навіть найчудовіші звіти і блискучі економічні або фінансові теорії, які
лежать в їх основі, не здатні замінити особистого, безпосереднього спостереження,

причому в такій формі, коли це дійсно зовнішнє спостереження.
Маркетингові дослідження, групові інтерв'ю, фокус-групи тощо – все це дуже

цінне і має право на існування. Але всі ці види дослідження зосереджені на товарі
компанії. Вони ніколи не ставлять собі за мету дізнатися, що ще купує споживач і

якими іншими товарами цікавиться. Отримати справжню інформацію про зовнішнє
середовище можна єдиним способом: перетворитися на споживача, продавця,
пацієнта тощо. Але і така інформація значною мірою обмежена досвідом споживачів

і не споживачів однієї конкретної компанії. Що ж таке інша інформація про
зовнішнє середовище, яка потрібна менеджменту в роботі? І як він може її

отримати?
Між іншим, це і є одна з причин, чому робота на добровільних засадах в

некомерційній організації дуже важлива не лише в тому сенсі, що дозволяє краще
підготуватися до другої половини життя і кар'єри. Вона не менш важлива в сенсі
отримання нової інформації про зовнішнє середовище – інформації про людей, їхню

роботу, спосіб життя, знання і систему цінностей, погляди на ті або інші проблеми,
способи ухвалення рішень і дії. З тієї ж причини все більшу роль відіграватиме

додаткова освіта для працівників, які вже мають одну освіту. Бо в ході здобування
такої освіти працівник розумової праці у віці 40-45 років – чи то менеджер компанії,
адвокат, ректор університету – спілкується з новими людьми, в яких інший спосіб

200