Page 205 - 4934
P. 205

економіка (або швидше така, що «народжується») – це та, яка не зробила – ще не
         зробила – фізичну працю продуктивною.


                 2. Принципи продуктивності фізичної праці.
                 На перший погляд принципи Тейлора надзвичайно прості.

                 Перший принцип підвищення продуктивності фізичної праці говорить: треба
         вивчити завдання і проаналізувати рухи, необхідні для його виконання.
                 Другий принцип: треба описати кожний рух і його складові, а також виміряти

         час, протягом якого він здійснюється.
                 Третій  принцип:  усунути  всі  зайві  рухи;  кожного  разу,  починаючи  вивчати

         фізичну  працю,  виявляється,  що  більшість  процедур  є  марною  тратою  часу  і
         заважають підвищенню продуктивності праці.
                 Четвертий принцип: кожен з рухів, що залишилися, необхідних для виконання

         поставленого завдання, знову поєднуються – так, щоб працівник витрачав на його
         виконання якомога менше фізичних і розумових зусиль і мінімальну кількість часу.

         Потім всі рухи знову сполучають в єдину логічну послідовність.
                 Нарешті,  останній  принцип  свідчить:  необхідно  відповідним  чином  змінити
         конструкцію всіх інструментів, які використовуються в даній роботі. Скільки б разів

         не  братися  за  оптимізацію  різних  робіт,  кожного  разу  виявляється,  що  традиційні
         інструменти вимагають доопрацювання.

                 Принципи Тейлора  виглядають очевидними, як  і будь-які ефективні методи.
         Але щоб виробити їх, Тейлор експериментував протягом 20 років.

                 За  останні  сто  років  методика  Тейлора  зазнала  безліч  змін,  уточнень  і
         удосконалень.  Змінилася  навіть  її  назва.  Сам  Тейлор  називав  свою  методику
         «аналізом  завдань»  або  «науковим  управлінням  завданнями».  Двадцятьма  роками

         пізніше  ця  методика  отримала  нову  назву  –  «наукова  організація  праці»  або
         «менеджмент».  Ще  через  20  років  менеджмент  в  США,  Великобританії  і  Японії

         почав  називатися  «науковим  менеджментом»,  а  в  Німеччині  –  «раціоналізацією
         виробництва».

                 Те,  що  Тейлор  побачив, по-справжньому  зацікавившись  трудовим  процесом,
         зухвало не відповідало тому, про що писали поети (Гесіод і Вергілій) та філософи
         (Карл  Маркс).  Всі  вони  прославляли  «майстерність».  Тейлор  показав,  що  ніякої

         майстерності  у  фізичній  праці  не  немає,  а  є  прості  рухи,  що  повторюються.
         Продуктивними їх робить знання, точніше, знайомство з оптимальними способами

         виконання та організації простих одноманітних рухів. Саме Тейлор був першим, хто
         поєднав знання і працю.



                                                          203
   200   201   202   203   204   205   206   207   208   209   210