Page 206 - 4934

Все це викликало сильну неприязнь до Тейлора з боку профспілок працівників
високої кваліфікації, що об'єднувалися у той час, майстерність яких пояснювалася
володінням таємницями ремесла, причому володінням монопольним. Дратувало

профспілки і те, що Тейлор пропагував оплату праці «за кінцевим результатом»,
тобто за виконане в термін завдання, а не «за процес», тобто за кількість

відпрацьованих годин. До того ж дане Тейлором визначення роботи як серії
операцій багато в чому пояснює той факт, що його концепції відкидають люди, які
ніколи самі не займалися фізичною працею. Тейлор зруйнував романтику праці.

«Таємницю ремесла» він замінив «послідовністю елементарних рухів».
Впродовж останніх ста років кожен новий метод, який дозволив досягти хоч

би мінімальних успіхів в підвищенні продуктивності працівників фізичної праці,
ґрунтувався на принципах Тейлора. Укрупнення технологічних операцій, прагнення
до різноманітності роботи за рахунок виключення операцій, що повторюються,

ротація посад – у всіх цих нововведеннях методи Тейлора використовуються для
зменшення втоми працівника, а отже, для підвищення продуктивності його праці.

Ідеї Тейлора про аналіз завдань і наукової організації всього процесу фізичної праці
використані і в принципі конвеєра Генрі Форда, коли сам Тейлор був старий, хворий
і відійшов від справ. Ідеї Тейлора використані і в японських «гуртках якості», і в

системі безперервного вдосконалення «кайзен», і в організації постачань «точно –
вчасно».

Проте найкращим прикладом слід вважати «загальний контроль якості»
Едварда Демінга. Демінг проаналізував та організував виробничий процес точно

так, як це зробив Тейлор. Але потім до методики Тейлора він додав контроль якості,
заснований на статистичній теорії, яка з'явилася тільки через 10 років після смерті
Тейлора. Нарешті в 70-х роках Демінг замінив секундомір і фотографування етапів

робочого процесу телебаченням і комп'ютерним моделюванням. В останньому
фахівці Демінга з аналізу контролю якості – точна копія фахівців Тейлора з

наукової організації праці, і працюють вони так само.
Які б не були обмеження і недоліки методики Тейлора, ніхто з американців не

мав на організацію виробничого процесу такого впливу, як Тейлор. Науковий
менеджмент є однією з течій американської філософії, що отримала визнання у
всьому світі. У останньому столітті тільки одна філософська течія могла

конкурувати з ученням Тейлора – марксизм. Проте кінець-кінцем Тейлор переміг і
Маркса.

204