Page 201 - 4934

інформації. Але виключення, які не укладаються в рамки розподілу вірогідності, вже
є інформацією і вимагають негайних дій.
3. Ще одна методика організації інформації ґрунтується на теорії

порогового феномену (ефекту) – теорії, яка лежить в основі філософії сприйняття.
Німецький фізик Густав Фехнер першим зрозумів, що ми починаємо відчувати

тільки після того, як відчуття досягає певної інтенсивності, іншими словами, коли
воно минає якийсь поріг сприйняття (так званий закон Вебера – Фехнера). Дуже
багато явищ підпадають під дію цього закону – в нашій ситуації ми говоримо,

звичайно, не про явища, а про дані, обсяг яких для подолання порогового ефекту
повинен досягти певної величини.

4. Нарешті, багато керівників на практиці встановили, що дуже
ефективним є спосіб організації інформації, при якому збираються відомості про все
незвичайне.

Одним з прикладів можуть послужити листи менеджерові. Співробітники
підрозділу щомісячно пишуть листи (неформальні звіти) одному з менеджерів,

розповідаючи про все незвичайне і непередбачене, що сталося у сфері їх діяльності
за звітний період. Більшість з приведених фактів можна абсолютно спокійно забути.
Але є «виняткові» події, які виходять за звичайні рамки розподілу вірогідності.

Незмінно вимальовувалися послідовності подій, незначних в контексті одного
напряму діяльності, але які набувають величезного значення при об'єднанні з

іншими. Кожного разу листи менеджерам виявляють нові події, на які слід звернути
увагу. Кожного разу вони несуть нову інформацію.

9. Ніяких сюрпризів.
Жодна з систем, створених працівниками інтелектуальної праці, а особливо

керівниками для забезпечення необхідної ним інформації, не може бути
досконалою. Але все-таки ці системи постійно покращуються. Показником якості

інформаційної системи є відсутність сюрпризів в роботі компанії. Іншими словами,
керівництво встигає дізнатися про грядущі події, проаналізувати їх, зрозуміти і

прийняти відповідні заходи ще до того, як ці події стануться або набудуть
масштабного характеру.
Переважна більшість американських, європейських та азіатських компаній, які

ведуть бізнес в материкових державах Азії і/або інвестують капітал в їх
підприємства, покладаються тільки на ті відомості, які повідомляли їхні

представники в цих країнах. Виявилось, що ці відомості взагалі не можна назвати
інформацією – в усякому разі, насправді вони виявилися дезінформацією. Готовими

199