Page 200 - 4934

чергу запитати: «А яка інформація потрібна від мене вам?» Отже, керівник повинен
спочатку продумати відповіді на обидва запитання, а потім вже звертатися до
співробітників з питанням: «Яку інформацію я повинен вам надати?»

Обидва питання – «Що я повинен?» і «Що мені потрібно?» – невиправдано
прості. Але той, хто коли-небудь задавав їх, знає, що відповідь на них вимагає

тривалого обдумування, експериментування і напруженої роботи. До того ж
відповіді часто змінюються. Тому ці питання треба ставити регулярно, кожні
півтора року. Крім того, їх треба задавати при кожній істотній зміні.

Якщо керівник серйозно задумається над цими питаннями,
то він скоро зрозуміє, яку інформацію він повинен надавати і яка інформація йому

потрібна. І тоді він зможе розпочати організацію обох видів інформації.

8. Організація інформації.

Несистематизована інформація – це просто відомості. Тільки певним чином
організовані відомості мають зміст. Проте залежно від форми організації одна і та ж

інформація може мати різний зміст. Для різних працівників і для різних цілей одну і
ту ж інформацію треба організовувати по-різному.
Не існує двох керівників, які б організували одну і ту ж інформацію

однаковим способом. І це правильно: інформація має бути систематизована так, як
це зручно для роботи даного керівника. Проте існує ряд основоположних методик

систематизації інформації.
1. Одна з них полягає у виділенні ключової події і визначається питанням:

«Які події найбільше вплинули на загальний результат моєї роботи?» Ключова подія
може бути пов'язана з технологією (наприклад, успіх дослідницького проекту). Вона
може бути пов'язана з людьми та їхнім професійним зростанням; з пропозицією

нового товару або послуги цільовим споживачам; із залученням нових споживачів.
Яку подію вважати ключовою, зазвичай визначає особисто керівник. Проте

заздалегідь він повинен обговорити це питання зі співробітниками, від яких
залежить його робота. Можливо, це найважливіший принцип, який обов'язково має

бути доведений до відома всіх співробітників і менеджменту.
2. Друга методика розроблена на базі сучасної теорії вірогідності; на ній,
до речі, базується загальне управління якістю. В межах звичайного розподілу

вірогідності існує відмінність між нормальним відхиленням і винятковими подіями.
Поки відхилення не виходять за межі звичайного розподілу вірогідності для даного

типу події (наприклад, для рівня якості у виробничому процесі), ніяких дій робити
не треба. Дані про такі відхилення належать до категорії відомостей, а не

198