Page 198 - 4934
P. 198
інтелектуальну власність і багато чого іншого – мають бути такими, якими ми їх
собі уявляємо, або навіть такими, якими ми б хотіли їх бачити.
Адекватна інформаційна система повинна забезпечувати у тому числі й
інформацію, яка змусить керівників засумніватися в правомірності подібного
уявлення. Ця система повинна викликати в менеджменту конструктивні питання, а
не постачати відомості, які він хоче отримати. Ця вимога передбачає, по-перше, що
керівники знають, яка інформація їм потрібна. Пo-друге, що інформацію вони
отримують регулярно. І по-третє, отримувану інформацію вони творчо
використають при прийнятті рішень.
Це тільки початок. Це тільки перші спроби організувати «Розвідувальну
службу Бізнесу», тобто збір інформації про існуючих і потенційних конкурентів по
всьому світу. Декілька транснаціональних корпорацій: Unilever, Coca-Cola, Nestle,
деякі торгівельні і посередницькі компанії Японії серйозно працюють над
створенням систем по збору і систематизації інформації про зовнішнє середовище.
Але переважна більшість підприємств ще навіть не приступали до роботи в цьому
напрямі. Таке ставлення до інформації – найбільша помилка в діяльності будь-якої
організації.
7. Яка інформація потрібна керівництву для роботи?
Нові технології – це пристосування для обробки даних, призначені в
основному для індивідуального користувача. Але, говорячи про інформацію, в
основному йдеться про інформацію для підприємства. Проте не меншу роль відіграє
інформація, необхідна для роботи менеджменту. Адже для працівників
інтелектуальної роботи, для менеджменту зокрема, інформація є ключовим
ресурсом. Інформація об'єднує працівників один з одним і з організацією в цілому.
Іншими словами, саме інформація дозволяє працівникам розумової праці
виконувати свою роботу.
Але вже сьогодні ясно, що забезпечити працівникам розумової праці і
менеджменту інформацію, якої вони потребують, не може ніхто, окрім них самих.
На жаль, мало керівників замислюються над тим, яка ж інформація їм потрібна, а
вже про те, щоб розробити принципи її організації, і мови бути не може.
Керівництво вважає за краще перекладати цю роботу на тих, хто поставляє їм
інформацію, – на фахівців з інформаційних технологій і бухгалтерів. Але
постачальники даних не завжди знають, які дані потрібні користувачеві, які дані
стануть для нього не просто відомостями, а інформацією. Тільки сам працівник
розумової праці і лише сам керівник здатні перетворити розрізнені дані на
інформацію. І лише сам працівник розумової праці, а особливо керівник може
196