Page 152 - 4934
P. 152

жоден  вид  кінцевого  використання  не  вимагає  специфічного  виду  інформації  і  не
         залежить ні від одного конкретного виду інформації.
                 Отже, менеджмент сьогодні повинен виходити з уявлення про те, що не існує

         жодної  технології,  яка  належала  б  тільки  одній  індустрії,  і  що,  навпаки,  всі
         технології  можуть  –  принаймні,  теоретично  –  мати  найважливіше  значення  для

         будь-якої індустрії і чинити вплив на будь-яку індустрію.
                 З  цих  міркувань  можна  зробити  висновок  про  те,  що  в  майбутньому
         неспоживачі  продукції  підприємства  –  будь  то  комерційна  компанія,  університет,

         церква,  лікарня,  –  відіграватимуть  в  його  діяльності  не  менш  важливу  роль,  чим
         споживачі.

                 Число  «неспоживачів»  продукції  навіть  найкрупнішого  підприємства  значно
         перевищує число споживачів. Небагато знайдеться підприємств, частка ринку яких
         перевищує  30%.  Відповідно,  у  величезної  кілкості  підприємств  «неспоживачі»

         складають понад 70% потенційного ринку. І при цьому не вдасться відшукати хоч
         би  одного  керівника,  який  знав  би  своїх  «неспоживачів».  Керівництво  більшості

         підприємств взагалі не помічає їх існування, не говорячи вже про те, щоб вивчати їх.
         Рідко  хто  з  керівників  підприємств  цікавиться,  з  яких  причин  70%  населення  не
         користується їхніми товарами або послугами. А тим часом будь-які зміни ініціюють

         насамперед «неспоживачі»!
                 Ще  один  важливий  висновок  полягає  в  тому,  що  менеджмент  вже  не  може

         орієнтуватися  виключно  на  свій  товар  або  послугу,  на  добре  освоєні  ринки  і
         традиційні  види  кінцевого  споживача  продукції.  Початковим  пунктом  повинно

         стати  те,  що  називається  сприйманою  споживачем  цінністю.  Треба  спиратися  на
         уявлення про те, що споживач ніколи не купує те, що продає постачальник. Цінність
         товару  покупцем  і  постачальником  сприймається  по-різному.  І  це  твердження

         однакове справедливе як в комерційній сфері, так і в некомерційній – в університеті,
         скажімо, або в лікарні.

                 Іншими  словами,  сучасний  менеджмент  повинен  усвідомити,  що  його
         політика не може і дальше будуватися на заданих технологіях і формах кінцевого

         використання  продукції.  Технологія  і  кінцевого  використання  перетворилися  на
         чинник обмеження. Фундаментом діяльності менеджменту повинні стати сприймана
         споживачами цінність і рішення споживача відносно розподілу його доходу. Саме з

         такого  уявлення  і  повинні  розпочинатися  сьогодні  як  політика,  так  і  стратегія
         менеджменту.





                                                          150
   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156   157