Page 150 - 4934

потрібно бачити завдання, проблему, що вимагає рішення. Вони повинні знати місію
організації і вірити в неї. Їм необхідне постійне підвищення кваліфікації. Вони
повинні бачити результат.

Різними групами працівників потрібно керувати по-різному; однією і тією ж
групою працівників слід керувати по-різному в різних ситуаціях. Все частіше

«службовцями» слід керувати як «партнерами», а партнерство вже виключає
«управління», оскільки передбачає рівність учасників. Партнери не можуть
наказувати один одному. Вони можуть тільки переконувати один одного. Отже,

можна сказати, що менеджмент все більше стає схожим на «маркетингову
діяльність». А в маркетингу ніхто не починає з питання «Чого ми хочемо?» Все

починається з питань: «Чого хоче інша сторона? Які її цінності? У чому полягають її
цілі? Яких результатів вона хоче досягти?». І тут вже не підходить ні «теорія Х», ні
«теорія Y», ні будь-яка інша теорія управління персоналом.

Продуктивність працівника розумової праці повинна стати метою управління
персоналом, як підвищення продуктивності малокваліфікованого робітника. Для

цього будуть потрібні абсолютно інші підходи до тих, що працює в організації і до
їх роботи. А саме:
Людьми не треба «керувати».

Завдання – спрямовувати людей.
Мета – зробити максимально продуктивними специфічні навики і знання

кожного окремого працівника.

4. Технології і кінцеве використання/споживання постійні і задані.
Ключові уявлення завжди складали основу практики менеджменту – вони
виникли задовго до того, як з'явилася наука менеджменту.

Уявлення щодо технології і кінцевого використання товарів багато в чому
зумовили підйом сучасного бізнесу та всієї сучасної економіки. Ці уявлення

зародилися в перші дні промислової революції.
Сьогодні традиційні уявлення про технології і кінцеве використання стають

неповноцінними. Найкращим прикладом для доказу цієї тези є фармацевтична
індустрія, яка все сильніше залежить від генетики, мікробіології, молекулярної
біології, медичної електроніки тощо – іншими словами, від технологій, що

кардинально відрізняються від тих, на яких традиційно базувалась дослідницька
діяльність у фармакології.

У XIX столітті і в першій половині ХХ століття не виникало сумнівів в тому,
що технології, що існують за межами певної галузі промисловості, не мають на неї
ніякого впливу, хіба що наймінімальніший. Сьогодні доводиться виходити з

148