Page 155 - 4934

ситуаціях, коли вирішальна роль належить технологіям, в ролі старших партнерів
виступають саме дослідницькі компанії. Вони, а не гіганти фармацевтичної чи
хімічної промисловості, вибирають собі союзників. Така ж картина спостерігається і

в інформаційних технологіях, і у фінансах. І тут не працює ні кейрецу, ні
традиційний менеджмент, заснований на системі підпорядкування і контролю.

Що ж потрібно? Перевизначення сфери діяльності менеджменту.
Менеджмент повинен nронизувати весь процес. Для бізнесу це означає, загалом і в
цілому, що менеджмент повинен охоплювати всю підприємницьку діяльність.

Нове уявлення, на якому в майбутньому буде будуватися менеджмент, – як в
теорії, так і на практиці, – полягає в тому, що сфера діяльності менеджменту не

повинна бути обмежена юридично.
Менеджмент має бути оперативним. Він повинен охоплювати весь процес
цілком. Він повинен орієнтуватися на результат і ефективність на всіх етаnах

економічного ланцюжка.

6. Діяльність менеджменту обмежена політично.
У науці менеджменту все ще панує уявлення про те, що економіка будь-якої
країни, будучи обмеженою державними кордонами, є деяким замкнутим

екологічним середовищем для підприємництва і менеджменту як комерційних, так і
некомерційних сфер. Більшість менеджерів-практиків сприймають це уявлення як

аксіому. Це ж уявлення лежить в основі традиційного «багатонаціонального»
бізнесу.

Галузі промисловості, які виникли після Другої світової війни, зокрема,
фармацевтична та інформаційна, все рідше використовують розділення на
«вітчизняні» і «міжнародні» підрозділи, – терміни, якими як і раніше користуються

компанії типу General Motors або Allianz. Компанії в «нових» галузях працюють як
світові системи, в яких індивідуальні роботи, наприклад, дослідження, розробки,

створення дослідних моделей, модернізація, тестування і, особливо, виробництво та
маркетинг, організовані «за транснаціональним принципом».

В умовах традиційної багатонаціональності економічні реалії збігаються з
політичними. Якщо користуватися сучасною термінологією, то раніше одна країна
була самостійною «організаційною одиницею» (торгівельною або промисловою). За

наявності сьогоднішніх транснаціональних компаній – і колишніх
багатонаціональних, які під впливом мінливого середовища теж змінюються, –

спроба зберегти таку систему організації веде до перетворення «головної» країни на
затратну ділянку. Простіше зробити цю країну часткою організації та одиницею
бізнесу, виробництва тощо.

153