Page 146 - 4934

Будь-якому самостійному підприємству, навіть «типовому виробничому
підприємству» потрібні декілька типів організаційних структур, що існують
паралельно.

Думка, що повинен існувати єдино правильний тип організації, тісно пов'язана
з помилкою, що менеджмент – це менеджмент бізнесу.

Якби перші теоретики менеджменту з самого початку не помилилися і
звернули увагу на менеджмент некомерційних організацій, то незабаром виявили б,
що структури організацій багато в чому різні, що обумовлене відмінностями в

характері завдань, що стоять перед цими організаціями.
Існують деякі «принципи» організації.

Принцип перший: організація, поза сумнівом, має бути прозорою. Службовці
повинні знати і розуміти структуру установи, в якій працюють. Це твердження
звучить банально, і проте часто-густо найсерйознішим чином порушується в

багатьох установах (не виключаючи і військові).
Другий принцип вже обговорювався: у організації обов'язково має бути особа,

що ухвалює кінцеве рішення у сфері своєї компетенції. І має бути хтось, хто бере на
себе керівництво в кризисній ситуації. Не забудьмо і ще про одне: обсяг влади має
бути відповідний обсягу відповідальності.

Третій важливий принцип свідчить: кожен працівник повинен мати тільки
одного «господаря». З часів римського права до нас дійшло прислів’я про те, що

раб, біля якого три господарі, – вже не раб, а вільна людина.
Існує ще один важливий структурний принцип: кількість рівнів має бути

мінімальною; іншими словами, організація має бути якомога «плоскішою», – хоч би
тому, що, згідно теорії інформації, «кожна додаткова ланка подвоює перешкоди і
удвічі знижує цінність повідомлення».

Але всі ці принципи не вказують, що треба робити. Вони тільки підказують,
чого слід уникати. Вони не говорять, який вид організації оптимальний для даного

конкретного випадку.
Ще одне істотне доповнення: кожен окремий працівник повинен мати

можливість працювати одночасно в різних структурах організації. Одне завдання він
виконує у складі колективу, інше – паралельно першому – у складі керівного або
контролюючого органу. Працівник, який є «босом» в своєму підрозділі, може

виступати в ролі «партнера» в союзі, об'єднанні тощо. Організаційні структури
повинні стати частиною інструментарію менеджера.

Необхідно вивчити сильні і слабкі сторони різних організаційних структур.
Цей аналіз найбільше необхідний, мабуть, самій «політично коректній» на
сьогодні організаційній структурі – колективу.

144