Page 145 - 4934

регулярної армії. Всі вони виникли в кінці XIX століття. З самого свого початку і до
цих пір вивчення принципів організації спиралося на одне важливе уявлення.
Існує – або повинен існувати – якийсь єдино правильний тип організаційної

структури.
Уявлення про «єдино правильну організаційну структуру» неодноразово

змінювалося, але її пошуки продовжуються до сьогодні.
Вперше за вивчення організаційної структури в бізнесі взявся Анрі Файоль,
голова одного з найбільших в Европе виробництв – гірничо-металургійної компанії.

Приблизно в той же час в США питаннями організації зацікавилися практики: Джон
Рокфеллер-старший ((839 – 1937), Дж. П. Морган (1838 – 1913) і особливо Ендрю

Карнегі (1835 – 1919). Приблизно у 1895 році Георг Сіменс (1839 – 1901) за
допомогою концепції організаційної структури, розробленої його другом Файолем,
врятував компанію Siemens Electric, що йщла на дно.

Вже у той час необхідність в організаційній структурі стала очевидною.
Втім, Фредерік Уїнслоу Тейлор сумнівався в її необхідності. Він весь час

писав і говорив про «власників та їх помічниках». І саме на концепції відсутності
структури, Генрі Форд (1863 – 1947) до самої своєї смерті намагався керувати
власною компанією, яка довгий час (до кінця 20-х років) була найбільшим в світі

промисловим підприємством.
Сьогодні стало зрозуміло, що такого явища, як єдино правильна організаційна

структура не існує. Є просто різні види структур, кожен з яких має свої сильні і
слабкі сторони. Стало очевидним, що організаційна структура – не сама ціль. Це

інструмент, за допомогою якого можна підвищити продуктивність спільної праці
працівників. У цій якості будь-яка організаційна структура підходить для вирішення
певних завдань в певних умовах і в певний час.

Зараз багато говорять про «кінець ієрархії». Це просто нісенітниця. У будь-
якій організації повинні існувати безумовний авторитет, «бос», – той, хто ухвалює

остаточні рішення і якому беззаперечно підкоряється решта співробітників. У
ситуації підвищеного ризику, – а з такою ситуацією рано чи пізно зіштовхується

будь-яка організація, – від чіткого керівництва залежить саме існування організації.
«Ієрархія» та її абсолютне визнання кожним членом організації – єдина надія на
порятунок в кризовій ситуації.

Класична теорія організації будується на уявленні про те, що всі установи за
своєю сутністю однакові, а отже, і всі комерційні підприємства мають бути

однаково організовані.

143