Page 94 - 4930

межами її сприйняття й розуміння.
Індивід особистісного рівня розвитку, спонукуваний інтересом іншої людини, зда-
тен побачити, зрозуміти її та надати їй допомогу. Особистості не треба виходити за
межі своїх установок і домінант, оскільки вони в неї ще до контакту орієнтовані на
іншого. Критерієм вибору є принцип цінності [10, с. 122, 128 – 136]. Особистість за-
лишається вірною власним цінностям, незважаючи на безнадійність свого становища.
Геній з його установкою на ідеал сприймає життя й реальність у контексті минуло-
го, сучасного й майбутнього, тобто з урахуванням накопиченого культурою досвіду
та сенсу буття людини.
З урахуванням цих міркувань наступна думка О. О. Ухтомського наповнюється
конкретним змістом: „Наші домінанти, <...> стоять між нами та світом, між на-
шими думками й дійсністю” [47, с. 253]. Домінанта стабілізує внутрішній світ люди-
ни, вона робить поведінку людини стійкою й передбачуваною. Сприйняття подій та
інших людей здійснюється крізь призму творчого переживання. Геній усвідомлює
недосконалість цього світу, але своєю діяльністю та способом життя намагається по-
зитивно впливати на нього.
О. О. Ухтомський цілісно підійшов до дослідження ролі домінанти. Він пише, що
наше буденне й таке звичне прагнення до спокою, самозадоволення – теж продукт до-
мінанти. Консерватизм домінанти, зауважує О. О. Ухтомський, не лише проявився на
буденному рівні, рівні спілкування, але й проник у науку [47, с. 265]. Через обмеженість
людських установок і домінант сутнісні аспекти буття проходять повз людину, повз її
свідомість. „Безцінні речі й безцінні ділянки реального буття проходять повз наші вуха
й наші очі, якщо не підготовлені вуха, щоб чути, і не підготовлені очі, щоб бачити…”
[47, с. 254]. Виникає питання: що розуміти під безцінними ділянками людського буття?
З погляду О. М. Леонтьєва, О. Г. Асмолова, концепції чотирьох рівнів розвитку діяль-
нісної здібності людини уточнимо цю думку О. О. Ухтомського. Слух, зір, свідомість
більшості людей не готові до сприйняття особистісних смислів, моральних норм, кла-
сичної культури й загальнолюдських цінностей, оскільки мають егоцентричну орієн-
тацію. Людина залежного й посереднього рівнів розвитку може мати інформацію про
загальнолюдські цінності, але не сприймає їх як особисту цінність.
О. О. Ухтомський провів паралель між формуванням домінанти на іншого та від-
криттям Миколою Коперником факту обертання Землі навколо Сонця [47, c. 255].
Можна вважати це завищеною думкою вченого про власне відкриття, але ми так не
думаємо. О. О. Ухтомський наводить приклади з геніальних творів Пушкіна, Тол-
стого, Достоєвського, Чехова, Пришвіна, у яких поведінка героїв була підкорена
конкретним домінантам. Безумовно, необхідно ще досліджувати зв’язок між домі-
нантою, поведінкою, способом думок і рівнем мислення людини. Але мислитель ге-
ніально побачив цей зв’язок! „Які домінанти людини, такий і її інтегральний образ
світу, а який інтегральний образ світу, така поведінка, такі щастя й нещастя, таке
обличчя її для інших людей” [47, с. 264].
Ця проблема вимагає міждисциплінарного підходу філософів, психологів, педа-
гогів, нейрофізіологів. Шкода, що такі дослідження не проводять. Тому одна із цілей
цього розділу книги – компенсувати цей недолік.
О. О. Ухтомський розкрив сутність механізму дії домінанти: вона працює на осно-

93