Page 85 - 4930
P. 85

–  здатна  встановлювати  глибокі  психологічні  контакти  з  іншими  людьми,  спро-
                       можна на тривале й вірне кохання;
                        – перевагу в спілкуванні віддає людям чесним, відкритим, які здатні йти шляхом
                      самоактуалізації;
                        – філософське розуміння добра і зла, правди і брехні, прекрасного і потворного;
                        – відсутність інтересу до негативних явищ у житті й мистецтві, навпаки, переважає
                       прагнення вдосконалювати навколишній світ;
                        – повага до себе та інших, одночасно здатна до філософського гумору й до мудрих
                       вчинків [14, с. 196 – 197].
                         Порівняльний аналіз основних рис особистості, які виділила О. Гуменюк, і наших
                       уявлень  дозволяє  зробити  висновок  про  те,  що  запропоноване  розуміння  особис-
                      тості на основі концепції чотирьох рівнів розвитку діяльнісної здібності індивіда не
                       лише не суперечить наявним, але й узагальнює їх.
                         Осмислення життєдіяльності індивіда в системі базисних відносин з погляду соці-
                      ального механізму життєзабезпечення відкриває принципово новий підхід до розумін-
                       ня соціальних якостей людини та проблеми особистості. Якщо зобразити цю виявлену
                       нами таємну ієрархію рівнів соціального дозрівання діяльнісної здібності індивіда на
                       нашій схемі, то модель людини, яку ми вибудовуємо, набуде такого вигляду (див. рис.
                      11).
                         Осмислюючи модель людини, учень як суб’єкт діяльності, опиняється в ситуації со-
                       ціального, психологічного, інтелектуального вибору або, говорячи мовою когнітивної

















                                 Рис. 11. Ієрархія рівнів спонукача до діяльності, зумовлена установкою
                                на ієрархізовані форми економічних відносин, яка визначає ієрархію рівнів
                                        соціального дозрівання діяльнісної здібності індивіда

                      теорії особистості американського психолога Джорджа Келлі (1905 – 1967), у ситуації
                       конструктивного альтернативізму. Ця теорія передбачає, що людську поведінку ніколи
                       цілком не можна передбачити. „Детермінізм і свобода – два боки одної монети, два ас-
                       пекти одного ставлення. І це надзвичайно важливо засвоїти людині, чи є вона ученим,
                      чи невротиком, чи тим і тим одночасно!” [20, с. 33]. Поведінку людини, з погляду кон-
                       цепції чотирьох рівнів розвитку діяльнісної здібності, деякою мірою визначено, але
                       водночас людина має свободу. Наша концепція орієнтує людину на зрощування себе,
                      тому ми можемо в дусі Дж. Келлі сказати, що детермінізм і свобода органічно поєднані.

                                                            84
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90